Літо неможливо собі уявити без традиційних свят. Одним з таких особливих і улюблених у віруючих визнаний Спас. Згідно з церковним календарем існує три Спаси, які прийнято святкувати в Україні. Кожен з цих днів має свої особливості. У цій статті ми згадаємо старовинні обрядові традиції наших предків.
Свято Маковея (14 серпня)
Перший, як його ще називають у народі, Медовий або Спас на воді, перейшов у спадок від візантійців. Це свято вперше почали відзначати не раніше 11 ст. Проголосили його в честь винесення частини хреста, на якому був розп’ятий Спаситель, з імператорського палацу до храму Святої Софії.
Назву “Маковей” цей день отримав дещо пізніше, тому що на цю дату також доводиться вшанування семи Великомучеників Маковеїв.
Українці щиро полюбили це свято, в яке прийнято освячувати букети з польових і лісових квітів (чорнобривці, календулу, барвінок, айстри, м’яту, чебрець, соняшники і т.д.), а також головки маків. Квіти і трави завжди сплітали окремим букетом. Його складали в залежності від потреб кожної родини: м’ята оберігає від напастей і приносить щастя; соняшник грав роль сонця, що освітлює і зігріває будинок; дикий мак або мак-видюк розсіював темряву. Такий барвистий оберіг перев’язують червоною стрічкою, а окремо робили букетик з макових головок.
Після освячення мак зберігали біля образів до весни, а потім розсіювали по місту для врожаю. Сушені ж квіти впліталися дівчатам в коси на Благовіщення .
Традиційними стравами на Маковея вважають пісний борщ з грибами і коржиками або «ломанці». Перед вживанням їжі вранці необхідно було обов’язково випити води, оскільки на Перший Спас вона свята.
Яблуневий Спас (19 серпня)
Другий, або Яблучний Спас перегукується з язичницьким святом настання осені. До цього дня слов’янам було заборонено їсти яблука і готувати з них що-небудь. Після 19 серпня і приходу більш холодних днів плоди вважалися готовими для збору. За традицією, християнське свято Преображення Господнього отримало свою другу назву.
Чому ж така дивна традиція? З чим пов’язана заборона їсти яблука?
Існувало повір’я, що в світі мертвих ростуть дивовижні яблуні з золотими та срібломними плодами. Якщо ж хтось із дорослих не втримався і з’їв соковитий плід, йому випадало сорок днів для спокути своєї провини.
Яблучний спас – третій літній день, коли прийнято поминати померлих (перші два – Страсний Четвер і Зелені свята). Щоб запобігти потраплянню душ небіжчиків і всякого зла в будинок до церкви знову несли святити квіти і мак, яким згодом обсипали себе і будинок. Крім цього з останніх колосків з поля, що залишалися після жнив, сплітали Спасову Бороду – вінок, і несли його разом з квітами і яблуками до церкви.
Обрядовими стравами вважаються печені яблука, пироги з яблуками, узвар і компот.
На Другий Спас наступали перші заморозки. За прикметою, якщо день ясний – зима буде лютою і сніжною, а осінь сухою. Якщо траплявся дощ – осінь буде мокрою, а зима теплою.
Хлібний Спас (29 серпня)
