Украина НАТО

Опубліковані результати розслідування Іловайської трагедії

Зібраними доказами та експертизами встановлено, що з травня по липень 2014 року силами АТО проведено ряд успішних операцій по визволенню населених пунктів Донецької і Луганської областей від терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».

11 серпня 2014 року керівником АТО В. Муженком видано наказ, на виконання якого командуючим сектору «Б» Р. Хомчаком розроблено замисел, одним із завдань якого було блокування силами ЗС України та зачистка від незаконних збройних формувань міста Іловайськ. До бойової операції були залучені сили окремих добровольчих батальйонів.

Відповідно до вказаних наказу та замислу, які були цілком обґрунтовані, передбачалось взяття міста Іловайськ разом із контролем північних околиць міста Макіївка, що мало призвести до встановлення контролю над шляхами постачання та у подальшому дозволяло оточити і звільнити місто Донецьк від терористів.

Зважаючи на суттєві успіхи наших військ, з метою уникнення поразки вказаних терористичних організацій у третій декаді серпня 2014 року керівництвом ЗС РФ організовано пряме вторгнення регулярних російських підрозділів на територію Донецької області з одночасними артилерійськими обстрілами позицій ЗС України з Росії.

Наймасштабніше вторгнення відбулось у ніч із 23 на 24 серпня 2014 року. Сили вторгнення ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно–тактичних груп: 3500 осіб особового складу; до 60 танків; до 320 БМД (БМП); до 60 гармат; до 45 мінометів; 5 ПТРК.

З метою введення в оману та подальшого віроломного вбивства українських військовослужбовців, на російській військовій техніці були завчасно зняті або замасковані тактичні знаки та нанесені розпізнавальні позначки українських підрозділів. Це заборонено ст. 37 Додаткового протоколу до Женевської конвенції від 12.08.1949 (Протокол I) від 08.06.1977.

Згідно з отриманими слідством даними Служби безпеки України, розвідувальних органів та Об’єднаного штабу АТО, критичне співвідношення військових сил України у районі міста Іловайськ з підрозділами ЗС РФ та представників терористичних організацій «ДНР», «ЛНР» складало: особовий склад – 1 до 18; танки – 1 до 11; бронетехніка – 1 до 16; артилерія – 1 до 15; «Гради» – 1 до 24.

У той же час угрупування ЗС РФ вздовж східної ділянки державного кордону України нараховувало: 35 батальйонно-тактичних та ротно-тактичних груп; не менше 45100 військовослужбовців; до 160 танків; 1360 БМП (БТР); 350 одиниць артилерії; 130 одиниць реактивних систем залпового вогню; 192 бойових літаків; 137 вертольотів.

Враховуючи реальну загрозу вторгнення вздовж усього російсько-українського кордону, Збройні Сили України фактично не мали достатньої кількості сил для збільшення контингенту військ на Донецькому напрямку та одночасного забезпечення оборони інших ділянок державного кордону.

Унаслідок раптового вторгнення 24-25 серпня 2014 року регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення значно переважаючих за чисельністю сил ворога.

Враховуючи критичність ситуації, командуванням сил АТО було визначено основною задачею збереження життя українських воїнів. З цією метою розпочато перемовини між керівником АТО В. Муженком та представниками ГШ ЗС РФ (заступником начальника ГШ ЗС РФ М. Богдановським), а також на рівні керівництва сектору «Б» та підрозділів ЗС РФ, про надання гарантії безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань України.

Слідством підтверджено, що упродовж 26-28.08.2014 лише між керівником АТО В. Муженком і заступником начальника ГШ ЗС РФ України М. Богдановським відбулося 12 телефонних розмов, за результатами яких російська сторона надала гарантії безпечного виходу українських військових з оточення у не бойовому порядку за узгодженими маршрутами.

Додатковою гарантією безпечного виходу мали стати три захоплені у полон російські десантники, щодо яких була домовленість передати їх представникам Збройних Сил РФ після виходу з оточення.

Водночас слідством достеменно установлено, що у ході перемовин представники ЗС РФ умисно затягували час для облаштування тактично вигідних вогневих позицій за маршрутом руху сил АТО.

29 серпня 2014 року за безпосередньою вказівкою та наказом командування Генерального штабу ЗС РФ російські військовослужбовці впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових, разом із трьома полоненими російськими десантниками.

За вказаних обставин вчинено віроломне вбивство 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 – потрапили у полон, Збройні Сили України понесли значні втрати озброєння і військової техніки на суму майже 300 млн грн.

Для об’єктивності розслідування судовими експертами досліджено питання впливу на рівень боєздатності сил АТО внаслідок залучення військовослужбовців і техніки ЗС України для участі у військовому параді 24.08.2014 у м. Києві з нагоди відзначення 23-ї річниці Дня незалежності України.

Установлено, що проведення військового параду жодним чином не вплинуло на рівень боєздатності сил АТО, оскільки до нього були залучені підрозділи, які майже повністю комплектувалися за рахунок військовослужбовців строкової служби і курсантів військових навчальних закладів, не мали необхідного рівня готовності до виконання завдань, а тому не могли залучатись до проведення антитерористичної операції.

Згідно висновків експертів та комплексу інших здобутих доказів, єдиним фактором, який знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з Іловайською трагедією, є військова агресія Збройних Сил Російської Федерації у вигляді прямого вторгнення на територію України та подальше вчинення військовими країни-агресора воєнних злочинів.

За результатами слідства та на підставі зібраних доказів повідомлено про підозру першому заступнику начальника ГШ ЗС РФ М. Богдановському у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України), ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством) КК України.

Зазначений високопосадовець безпосередньо здійснював командування і контроль підрозділів ЗС РФ під час їх вторгнення на територію України у серпні 2014 року та спільно з іншими особами організував віроломне вбивство українських воїнів біля м. Іловайськ.

Крім того, за результатами розслідування агресивної (гібридної) війни РФ проти України загалом на цей час притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів 89 осіб, у тому числі 43 громадянина РФ, серед яких 20 високопосадовців, у тому числі 11 осіб із числа керівництва ЗС РФ (міністр оборони РФ С. Шойгу його перший заступник – начальник ГШ ЗС РФ В. Герасимов та ще 9 генералів). Указаних осіб оголошено в розшук, судом надано дозвіл на їх затримання.

До суду скеровано 41 обвинувальний акт щодо 45 осіб. Вироками українських судів 25 осіб вже засуджені, в тому числі 9 громадян РФ, серед них 3 військовослужбовці ЗС РФ.


Відповідно до результатів слідства та висновків судових експертиз установлені наступні ключові фактори, на тлі яких відбулося вторгнення підрозділів ЗС РФ та подальша російська окупація окремих районів Донецької і
Луганської областей:

1. Низький рівень боєготовності та боєздатності Збройних Сил України.

Для встановлення наявності порушень, допущених за час перебування на посаді Президента України В. Януковичем, керівництвом Міністерства оборони України і командування Генерального штабу ЗС України у період 2010-2014, які пов’язані із зниженням боєготовності і боєздатності Збройних Сил України, неналежною оцінкою воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки навколо України, що додатково буде відображено у кримінальному провадженні шляхом проведення додаткових судових комплексних військових експертиз.

2. Численні факти дезертирства, самовільного залишення місць несення військової служби та невиконання наказів начальників серед особового складу в українській армії у той період.

3. Окремі помилки керівництва АТО під час планування та проведення військових операцій, які не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків – загибелі українських військових та втрати озброєння і військової техніки (детальний аналіз цієї обставини надано комплексною експертизою, доступ до якої надано всім народним депутатам України, які мають допуск до державної таємниці).

Згідно з висновками експертів, настання тяжких наслідків у вигляді загибелі українських військовослужбовців та втрати озброєння і військової техніки у районі м. Іловайськ Донецької області перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з діяннями ЗС РФ, якими 23-24.08.2014 здійснено віроломне вторгнення на територію Донецької області та віроломне вбивство українських воїнів.

За наслідками слідства у цей період (2016-2017 роки) до кримінальної відповідальності за ведення агресивної війни проти України та інші воєнні злочини до кримінальної відповідальності притягнуто 55 осіб, у тому числі
32 громадянина Російської Федерації. До суду скеровано 32 обвинувальних акти щодо 33 осіб (з них 12 громадян РФ). Вироками судів протягом 2016 року та І півріччя 2017 року 22 особи вже засуджені (8 – громадяни РФ).

До Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду для вирішення питання про відкриття кримінального провадження Головною військовою прокуратурою передано інформацію про зібрані докази вчинення воєнних злочинів (у тому числі віроломного вбивства українських військових у районі м. Іловайськ).

Окрім цього, для використання в Міжнародному суді ООН та в Європейському суді з прав людини під час підтримання позовів проти РФ до Міністерства закордонних справ та Міністерства юстиції України Головною військовою прокуратурою надано докази ведення РФ агресивної війни проти України і фінансування тероризму.

Залишити відповідь