Куточок поезії

Перемога

Перемога

Я бачу – повертається Солдат.
В очах та рухах добра втома.
Глибоко вбитий пил в речах.
Сіда надворі. Сумка долу.

Спина ще ниє від жилету.
З долоні не зросли мозолі.
А подих надзвичайно легкий.
З війни живий вернув додому.

Горнеться до плеча дитина.
Щока дружини до щоки.
Час зупинився і не плине.
В омріяні занурив сни.

Вже зачекались мирні справи.
Земля стемніла без зерна.
Стежина загорнулась в трави.
Бо надто довго “мандрував”.

Я дякую тобі, Солдате,
Що смерті страх життям здолав,
Що багатьох діждалась мати,
Що вільне небо утримав.

02/06/2016 р. Геране

Залишити відповідь