Куточок поезії

Як це багато – дочекатись

Вертають з фронту. Стомлені, сумні.
Ковтають тишу синіми шматками.
Мовчазним поглядом звітує гострий біль.
Теплом долоні витікають втрати.

Хтось у полоні залишився, хтось
Назавжди обіймає поле.
Холодним інеєм взялось
Те відчуття у дружнім колі.

Як це багато – дочекатись.
Здоровим зберігати глузд.
У хвилюванні не втрачати
Вогонь надії, ніжність вуст.

Не розгубити у прокльонах
Жорстоких хворих ворогів
Жіноче серце. В перегонах
Кривавих світло не втопить.

20/02/2015 р. Геране

Залишити відповідь