Вклоняюсь матері Солдата –
На ноги ставити дитину,
У світ жорстокий відпускати
Батьківську землю боронити.
Дзвінків чекати, звітів з фронту.
У праці тамувати біль.
І на вокзалі зустрічати
Крізь сльози, пошепки:«Мій син!..»
Най повертається з щитом,
Живий, здоровий, в гурті друзів.
Домівка світиться добром –
Онуки на свята в бабусі.
І буде пестити, навчати,
Як сина вивчила колись,
Свою роботу поважати
І вдосконалювати хист.
Я вдячна мудрості і силі
В благословенні матерів,
Що дарували миру Сина –
Він Мир собою захистив.
25/08/2016 р. Геране
