Куточок поезії

Крижинка березнева тане

Крижинка березнева тане
Від подиху весняної землі.
В твоїх очах зелено-синій ранок
Морської надпрозорої води.

Ти відпустив життя в примхливі руки долі,
Хоча душа радіє новому світанку.
Ти пригубив бездонну чашу болю:
Залишив дім, дітей, кохану…

Ти вибрав шлях без пафосу в словах,
Нікого не покликав за собою.
Так рішення приймає вільний птах
У перший крок в польоті над Землею.

З тобою поряд лиш такі, як ти.
З таким же тихим поглядом на світ.
І кожному – свій власний хрест нести,
Своїм життям висвітлювати мить.
04/03/2015 р. Геране

Залишити відповідь