Куточок поезії

Бувають люди з вузьким колом

Бувають люди з вузьким колом
Мети, цікавостей, турбот.
Про себе дбають, все додому,
Смачне, корисне вчасно в рот.

Їх справа спільна не бентежить,
Аби у себе чи в родині
Було безпечно, зручно, тепло
І надлишок лежав у скрині.

А є, мов зірочка на небі:
В дорогу кличуть, гріють шлях.
Їм все важливо, все їм треба,
Перемагають сміхом страх.

У ділі будь-якому – промінь.
Чим не займуться – все майстерно.
Без них так зимно та самотньо,
Немов згубилось сенсу зерня.

Такі міняють світ на краще,
Своїм натхненням надихають.
В їх піклуванні темні хащі
Едемським садом розквітають.

19/09/2016 р. Геране

Залишити відповідь