Куточок поезії

Трамвай. Надвечір. Вельми людно.

Трамвай. Надвечір. Вельми людно.
Гудуть, дрімають і мовчать.
Курсанти. Двоє. Вчора діти.
Сьогодні форма на плечах.

У нього руки чоловіка.
Коса у неї, що зап”ясток.
Гутарють, лагідні усмішки.
В зелених шапках, як близнята.

Ще трошки часу і на фронт,
Де не навчання й полігон,
А “Буратіно”, “Град” і дрон
Зі снів шматки наріжуть тонко.

Вже вкотре захищать свободу
Час закликає та сусід.
Не можуть звикнуть очі довго
До стрічки чорної в батьків.

Молюсь за вас, як за дітей
Своїх, бо власні підростають.
Най пощастить побачить день,
Що сонце з миром починає.

15/12/2016 р. Геране

Залишити відповідь