Світлодарська дуга
Горить земля. Розбиті грудки
В повітря з вибухом летять.
Сирі холодні фронту будні
В ракетних обстрілах горять.
Метал, морозом крижаний,
Стає червоним від набоїв.
Без відпочинку три доби
Із рук не випускають зброї.
Швидкі поранених везуть.
Вже сьоме прізвище – “Загиблий”.
За вітром сльози сохнуть в мить.
Дуга пульсує від калібрів.
Назад ні метру. До мети
Касети влучно долітають.
Бо захищають рідний дім,
Дітей від рабства захищають.
В тилу новинами живуть,
Збирають чергову машину:
Зимові речі, ліки в путь,
Листи і каву, і малину.
Я знаю – сто разів верне
До ворогів, що наробили.
А нам сьогодні тільки тре
Робить своє, щодня, щосили.
22/12/2016 р. Геране
