Куточок поезії

Сонячні діти

Сонячні діти

Не виникає злочин сам.
Його народжує байдужість.
Мовчання, бездіяльність там,
Де має справа бути, мудрість.

Інстинкт первинний та рефлекси
До шкоди згода розпускає,
Пліток брудних глибокі плеса
Життя ошукане стискає.

Благословення на втручання
В приватний простір та родину.
І чорна заздрість невгамовна
До успіху, таланту, дії.

Як іспит – Сонячнії Діти
На чуйність, людяність і волю.
Вони навчають вдячним бути
За втрату чи дарунок долі.

Людина кожна має право
Себе свободну і щасливу
На власний розсуд будувати
Мов весняне барвисте диво.

21/03/2017 р. Геране

Залишити відповідь