Війна висмоктує мізки.
Мов ікла рвуть новини з фронту.
Обірвані висять зв’язки.
В сльозах не видно горизонту.
Весна вагітна теплим сонцем.
Смачним гудуть дерева соком.
Хтось тишу чує вже назовсім.
Хтось квітів не торкнеться оком.
Мандрівки змінюють людей..
А бій будує від початку.
Багаж колишній на трофей
Міняє, як стару печатку.
Четвертий квітень у вогні
Зерно криваве засіває,
Щоб полишити у багні
Покірність, острах, коливання.
І зійде жито золоте
Міцним стеблом, врожаєм добрим.
Сумне збіліє, відцвіте
В подяці сильним та хоробрим.
29/03/2017 р. Геране
