Дика Відьма
Труна закрита. Сонце. Квіти.
Стрічки чорніють в посестер.
При нагородах побратими.
На милицях. І пресвітер.
А кожна гілка — про життя,
Бруньки окремі від війни.
Весела Відьма, як же так?!
Чом не залишилась в живих?!
Щодня поранені. Загиблі
У звітах майже через день.
Земля не чорна, темно-синя
Від поту, сліз та від людей.
Твій син та донька ще не знають,
Яким проваллям вкриє біль.
Тебе тепер не вистачає,
Підтримати та прихистить.
Квітневий вітер розгортає
Жовто-блакитний шовк стягів.
Оркестр військовий проводжає.
Граніт люстерком ріже тінь.
Свобода — вибір, а не дар.
Держава — праця небайдужих.
А суть — це вчинок, не слова.
Звитяга — в серці гідних, дужих.
06/04/2019 р. Геране