Загиблим офіцерам:
Олександру Хараберюшу, полковнику СБУ, і Максиму Шаповалу, полковнику ГУР
Гойдає крихітку любові
Як вперше у долонях мати,
Співає ніжно колискові
Про долю в щасті немовляті.
А далі син вже підростає
І кожен крок шляху в вогні:
Чи рідну землю захищає,
Чи з кволості пливе в багні.
Підступний ворог, як завжди,
Вбиває нишком та зненацька,
З життя висмикує лиш тих,
Хто не скорився, не продався.
Обставин коло безкінечне
До висновків веде своїх,
Хтось світло обирає з честю,
Хтось зради непрощений гріх.
Й байдуже ворогу на те,
Мо молодий, а мо сімейний…
Своїм життям дрібним, пустим
Він іншим коротає термін.
Гіркий цей досвід до сухот
І нікотин в крові смолою
Вповільнює життя нон-стоп
В думках виснажливих, нервових.
Страшніше смерті – небуття,
Що вчинку не лишив нащадкам,
Що не палав як та свіча,
Що не допита філіжанка.
27/06/2017 р. Геране