Куточок поезії

Війна впікає дивні звички

ПТСР

Війна впікає дивні звички,
Серед здорових наче хворий,
Для перехожих ти п’яничка,
Лякаєш поглядом суворим..

Спостерігаєш шлях в маршрутці,
Від водія ані на крок,
Тривогу чавиш у цигарці,
Ховаєш вогник в козирок..

В кафе – спиною до стіни,
І двері щоб під пильним оком,
На п’ять затягнуті шнурки,
І речі щільненько під боком..

У не зачиненій машині
Ключі в замку, в зарядці гаджет,
Бо невідомо, де спочинеш,
Чи буде час ще заряджати..

Ти світло вимикаєш вчасно:
За мить, як відчинити двері,
Відкритий простір уникаєш,
Їж наперед, мов ненажера..

Ти чуєш вибухи та крики
Цілодобово. На вагах
БК рахуєш, відстань, ліки,
До бліндажу стрибків зигзаг..

На самоті гойдає хворь.
Двобій тебе не відпускає.
В холоднім сяйві тихих зорь
Війни пожежа уклякає..

28/07/2017 р. Геране

Залишити відповідь