Куточок поезії

Дві хвилини в автобусі.

Дві хвилини в автобусі.

Два чоловіка. У цивільнім.
Рожеві з душу, тренування.
Військова зачіска, годинник.
Розмова поглядами файна.

На вухо донці тихо: «Можна..»
Вже не питає, про що саме.
Щосили: «Слава Україні!»
Щасливі нам: «Героям слава!»

З цікавістю: «Як здогадались?»
Сором’язливо: «Якось вмію..»
«Ми з фронту..» – «То помітно, знаю..»
«Тепер навчання справі тилом..»

Жовто-блакитна стрічка більше
Прикраси рук та рюкзаку.
То спротив, виклик, бунт скоріше
Ненависті та забуттю.

Підтримка щира побратимам,
Вітання мовчазне будь-де,
Міцне єднання, гордий символ,
То влучно в ціль, як СГД.

07/09/2017 р. Геране

Залишити відповідь