Обійми
Нема натхнення обійматись,
Стрічатись більше, ніж огидно,
От би розбачити, не знати,
Що мали з примусу щось спільне.
Мільйони знищених життів,
Невинних, нишком убієнних,
Голодомори, черги війн,
Кров не по шию – люто зверху.
Ви діти брехунів та вбивць,
Грабунку діти ви і гвалту,
Наглядачі концтаборів,
В щурів виховувались? В тата?
Ви просуваєте до влади
Самих себе, гидких потвор,
Заради грошей, блуду, слави
Ви кулю в спину і в упор.
Ми вас дратуємо, бо вільні,
Ми викликаємо в вас злість
Лише тому, що не покірні,
Що мрію маємо і хист,
Пісні складаємо соборні,
Дітей плекаємо в коханні,
Допомагаємо у горі,
В мистецтві, праці нам таланить.
Для щастя всім відкрита путь
І безліч засобів мінятись,
Обрали заздрість ви за суть,
Нема натхнення обійматись.
12/04/2018 р. Геране
