Куточок поезії

Війна по шкірі гострим лезом

Війна по шкірі гострим лезом
Глибокі шкрябає порізи,
Біль, невідчутна під залізом,
Із часом відчаю терези.

В запалі бою до кінцівок
Штовхає мозок стос команд,
Вогнем від’єднані від тіла
Ще довжать рух, як колінвал.

Холодна смертю кров буріє,
М’які судини як гілки,
Розкриті очі небом білі,
Порожнім виразом скляні.

Удари серця наче грім,
У скроні, вуха, груди дзвоном.
Вуст пересохлих сірий грим
Дощ вересневий миє з потом.

Упав, віджався, крок вперед,
У м’язах біль то тільки завтра,
А нині дим гортань дере,
“На кладовищі висплюсь” – мантра.

А нині крик – за ремені
Взуття, підсумку і трьох точки,
Пекучі віри струмені
Від зламу брів до краю мочки.

А нині страх не за себе,
Скоріше, шана всім загиблим,
До боротьби затято зве
Жага свободи нерозквітлим.

24/09/2018 р. Геране

Залишити відповідь