Понедельник 16 Сентябрь 2019

Август 22, 2019

Моїм віршам настане черга

Моїм віршам настане черга,
Коли у сурми, дзвони, гонг
Про перемогу міць легенів,
Всю силу рук, синхронно в крок,

Не залишаючи ні крихти,
Ані краплини про запас
Захисники вкладуть у вибух
Всю радість і печаль за раз.

Моїм чуттям настане черга,
Коли бузок, калина, граб
На цвинтарі високим стеблом
Зберуть у затінок внучат.

Коли у батька і вдови
Загояться останні шрами,
Загиблих голос уві сні
Дітей лунатиме без рани.

Моїм думкам настане черга,
Коли сумлінням проростуть
Убивця, ґвалтівник і цербер
Брехун, крадій, пліткар, манкурт.

Моїм пісням настане черга,
Коли коханим відзолить
Весь відчай, що вже не поверне,
Не приголубить, не приспить.

Коли знесилені свободу
В поту, крові та у сльозах
Здіймуть як щоглу у негоду
Хребта прямого символ, стяг.

А доти — зойк щодуху, заклик,
Гостріше бранного меча,
Країна лицарів козацьких
Була і є, і будеш. Так!

21/08/2019 р. Геране

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

шестнадцать + девятнадцать =

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Говорим о политике простыми словами
© Copyright  - Все права защищены. Перепубликация авторских статей без согласования с автором запрещена.
calendarmenu linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram