Куточок поезії

Хто в очі смерті надивився

Хто в очі смерті надивився

І не злякався там пітьми,

Той у брехні не забрудниться,

Не перекаже той плітки.

Сумління чисте, як вогонь

Гартує сталь, спікає глину,

Вже не боїться нічого,

З собою чесний хто та щирий.

А хто злякався та схибив,

Природу зрадив малодушно,

Той у шухляді зачинив

Тваринний жах, гливкий, нерушний.

Той підозрілий та жорсткий,

Цинічний, зрадливий, холодний,

Бо сором розум розчинив,

Вина пече перед собою.

Той ласий до гучних розваг,

До грошей, влади небайдужий,

По вуха тоне у речах,

Вбачає в кожному злодюжку.

А хто звільнився на межі

Бажання вижити за совість,

Отримав світла вантажі,

Щасливу вчасну випадковість.

24/02/2019 р. Геране

Залишити відповідь