Яскраво жовті нові берці.
П’ятнадцятий далекий рік.
Школяр від батька взув гостинці.
Іде додому. Трусить сніг.
Майдану сьомий темний рік
Цієї осені почався.
І так багато вбито тих,
Хто Україні присягався.
Світанок кожен ніби чек,
Оплачений рясною кров’ю
Загиблих фронтом, у лелек
Дзьоби червоні їхнім болем.
Вагою золота є час,
Важливий вибір, як ніколи,
Та голосує невіглас,
Що має шлунок головою.
Зростає сад десяток літ,
Дитину ж виплекати – довше,
У популістів хтивий рик
Живиться ласими до грошей.
Все не дарма! Сконає ніч.
Сирітські сльози, удовині,
Батьківські висохнуть і клич
“Героям слава!” скажуть гідним.
Свобода – виклик, жорна, киль,
У правди – невичерпні сили,
У перемоги – поту сіль,
Полеглих справа – зорі віри.
22/11/2019 р. Геране
