Куточок поезії

***

А ти щасливий!..Мабуть що…
Пливеш над хмарами. Легкий.
Донька доросла вже. Як ти
Складає усмішку ві сні.
А я все мерзну по ночах.
І справа зовсім не у ковдрі.
Сорочки у рядок висять…
Не маю сил прибрати. Вкотре.
В альбомі фото. Ти живий.
Міцний, турботливий. Навіки.
Ми з донькою такі малі,
Неначе в іншому сторіччі.
Вже вдруге вересень без тебе.
Такі ж гіркі, як вперше, сльози.
Ключ обертаю. Досі чую –
Стрічає радісний твій голос
Коли вже серце одболить?..
Образу смерті сплаче люту?..
Твій погляд, кучері рясні
У доньки помічаю любо.
25/09/2015 р. Геране

Залишити відповідь