Куточок поезії

***

Летять крижини тихо-тихо.
В намети білі до коліна.
Під капелюхом в хвилях стріха.
Важка оздобами ялина.
Речей торкаюсь неквапливо.
Лоскотним струмом по руках
Біжить уява полохлива,
Що то тебе торкаюсь я.
У метушні чисельних тижнів
Стрічаю запах, колір, звук.
І домальовує мій пензлик
Твою особу з цих споруд.
У тебе є моя душа
З минулим, нинішнім, майбутнім.
У мене ж мрія в снах кружля
Мереживом снігів у грудні.
06/12/2016 р. Геране

Залишити відповідь