Я знаю, що ніколи разом
Ми вдвох не будемо ніде.
І дивна справа, що образа,
Чи біль, чи сум не огорне.
І навіть більше – ти ні разу
В свої долоні не візьмеш
Моє обличчя і цілунком
Ти вій закритих не торкнеш.
Але у серці ніжно-тихо,
Я впевнена в тобі без слів,
Для тебе вперше рідна-близька
І краще за реальність мрії.
Лиш кілька випадків раптових:
Одне одного чути так,
Мов не існує шкіри, мурів,
Для світла часу у дротах.
А травень квітами смачними
Дощі частує від душі.
Каштан, жасмин, бузок, піони
У хвилях гострі, запашні.
13/05/2017 р. Геране
