Не йди, благаю, не іди!..
Не полишай напризволяще,
Бо холод тягне по спині,
Кволіють ноги, як в ледащо.
Бо іспит крижаним мовчанням
Стискає вени до німоти.
Ігнорування безпідставне
Пульс підіймає до нудоти.
Як дівчинка мала у лісі,
Де зимно, темно та самотньо,
Шукаю голос в завірюсі
І теплий подих у долоні.
Рахую краплі крижані,
Перегортаю діалоги..
Мені так затишно в тобі,
Не помічаю застороги.
Фаланги пальців затискаю
Між іклами, аби не зойкнуть.
Додолу вії опускаю,
Так сльози нишком швидче сохнуть.
Два дикобрази у пустелі,
Безкраїй сніговій мандрують.
Як наближаються промерзлі,
Навзаєм голками частують.
01/07/2017 р. Геране