Понедельник 25 Май 2020

Май 23, 2020

***

Я спорожніла наче степ,
Безлісий тихий та просторий.
Коханням вицвіла ущент,
Згубили шлях до квітів бджоли.

Цей спокій глибше за байдужість
І ширше за безкрає море.
Розвіялась туманом мужність
У небо синє та прозоре.

Замріяна у сни про тебе
Зронила стрічку в світ реалій.
Холодні роси з диких стебел
Босими п'ятами збираю.

Ти стриманий, як океан,
Страшний у руйнуванні штормом,
Я розчиняюсь, мов лиман,
В тобі, гіркий, живий, солоний.

06/07/2017 р. Геране

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

17 + одиннадцать =

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Говорим о политике простыми словами
© Copyright  - Все права защищены. Перепубликация авторских статей без согласования с автором запрещена.
calendarmenu linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram