Среда 8 Июль 2020

Май 31, 2020

***

Для мене ти не Джомолунгма
І не провалля вниз зі скелі.
В тебе занурююсь по вуха,
Як в море, де тримають хвилі.

По квітах в краплях дощових
Дрижать хмаринки білосніжні.
Тебе торкаюсь, як води,
В ній легко потопає ніжність.

Ти океану вал дев'ятий:
Здіймаєш камені та воду.
Ти незалежністю холодний
Та штормом руйнівний в негоду.

Я ж знаю штиль і теплий бриз,
Дрібний пісок між пальців ніг..
Не кубок, не трофей, не приз,
Ти шкіра, подих, перший крик.

По лоскутках з себе здираю
Ту шкіру, стрічками тонкими,
Від болю й щастя завмираю,
Бо покохати - відпустити.

15/07/2017 р. Геране

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

один × 5 =

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Говорим о политике простыми словами
© Copyright  - Все права защищены. Перепубликация авторских статей без согласования с автором запрещена.
calendarmenu linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram