Понедельник 3 Август 2020

Август 1, 2020

***

Я хочу випити отрути,
Щоб припинити божевілля,
Позичить спокій у цикути,
Докори розчинить сумління.

Ненавиджу той день і час,
Коли наважилась зізнатись,
Ця щирість не з'єднала нас,
Ікон вінчальних зблідли шати.

Вже квітами зійшли сліди
Шляхом до крові збитих п'ят,
І сніг блакитний сивини
Не з мудрості, а від проклять.

Окрім мене вини не має
Ніхто, ніде, тим більше - ти,
Життя спливає? Догоряє?
В безодню легше? З висоти?

Всі речі, звуки, аромати
З твоїх складаються відбитків,
Жахаюсь самоти малятком,
Удень вдається якось звикнуть.

Пробач. Розклеїлась. Мовчу.
Для мене всесвіт ти і грати.
Важка тобою і лечу
За хмари сонце наздогнати.

11/04/2018 р. Геране

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

два × 2 =

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Говорим о политике простыми словами
© Copyright  - Все права защищены. Перепубликация авторских статей без согласования с автором запрещена.
calendarmenu linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram