Куточок поезії

***

Самотності кричуща тиша
У натовпі цілком чужих.
Кохання наркотичний вишкіл,
Перебудова голосних.

Слова — татуювання болем.
Душа — навиворіт нага.
Обдерта поглядами в стогін,
Солона в протягах снага.

У фокусі, на вістрі — інший.
Контрастний до дрібниці зміст.
Як небо горам і до річищ
Впритул, до задухи, щільніш.

Убити голод, проковтнуть
І запліднитися полярним.
Собою випалить, збагнуть
І оновитися дощами.

Не ухилитись, не втекти,
Свинець ігнорування — юзом.
Потужним струмом у хребті
Розрізать м’язів чортів вузол.

28/08/2020 р. Геране

Залишити відповідь