Куточок поезії

***

До зміни настрою не звикну,
Вже котрий рік із краю в край
Тебе ненавиджу до вбивства,
Люблю, як сонце водограй.
Для когось маєш час, натхнення,
Можливість, сили та жагу,
Мені бракує літер в мейлі
Та ніжності, все на бігу.
Приязнь то справа добровільна,
Мовчання – крихти пересохлі,
П’янка тобою і похмільна,
Завзята і слабка в безволлі.
У тебе день на день не схожі:
Чутливий наче інструмент,
Як вітер лагідний, погожий,
Співзвучний, мов ангажемент.
Холодний, як жовтнева мряка,
Далекий, як у шторм маяк,
Чужий, як стримана подяка,
Самотній у степу вітряк.
Легкі торкання непомітні
Зап’ястку рук, мов пелюстків,
Першопричина, непричетний
Моїх віршованих листів.
Пручаюсь втомлено півснами,
Не смійся лиш, не нарікай,
У лабіринті між стінами
Моєї нитки не лишай.
05/10/2018 р. Геране

Залишити відповідь