Куточок поезії

***

Світанок довгий, мов ріка,
Туманом, росами, дощами.
Артерій звитих виноград
Пульсує вітами з гущавин.
Тремтить коштовністю вода
На пелюстках у хризантеми,
У неквапливості хода
Несе сполохане натхнення.
Берези пензлики гнучкі
Вкривають фарбами дороги,
Картин полотна не пласкі,
І запахом терпкі, вологі.
Тобою витяглась мостом
До берегів живих з отруйних,
Осіннім падаю листом
В долоні рідні, теплі, чуйні.
Не лютий голод це кохання,
А тиха радість, що знайомі,
Вразливе ніжне сподівання
І щастя бризки не вагомі.
23/10/2018 р. Геране

Залишити відповідь