Куточок поезії

***

Знімає осінь у дубів
Руду сорочку неквапливо,
Чутливі пальці по гіллі
Торкають роси мерехтливі.
Зіниці чорні у обох,
В передчутті нічної гри,
Весільна сукня криє мох
І запонки із жолудів.
Дощ пазурами рве листи,
Ховає стогін шелест трав,
Шипшина сором намистин
Розбризкує у сяйві барв.
Нап’ються пристрасті до сказу,
Всі переслухають слова,
І одне одним замотавшись
Вкладуться до глави глава.
30/10/2018 р. Геране

Залишити відповідь