Куточок поезії

***

Досліджую себе тобою,
Прискіпливо, немов хірург,
Шукаю осередки болю,
Видзьобую, неначе крук.
Твоєї сповіді гачки
Душі підхоплюють петельки,
Не обірвати їжачків,
Не скинути плечем бретельки.
Ти резонанс у кришталі
Від струн вібрації пускаєш,
Ти гравітації малим
Зусиллям хаос обертаєш.
Про тебе хочу турбуватись
Без наміру тебе змінить,
Тебе кохати, милуватись
І на свободі полишить.
По-справжньому тебе сприймати,
Не силувати, ні давить,
Тобі являтись, оминати,
Не нав’язав себе при цім.
Тобі бажаю дарувати
Будь-що і без чекань дарів,
З тобою вміти розлучатись
Без суму втрати та жахів.
Бажаю говорить з тобою
Про все, що маю у собі,
Не покладаючи горою
На тебе мій багаж нести.
З тобою хочу поділяти
Свої думки без слів повчань,
Тобою дихати, радіти
Якому є, без коливань.
Якщо і ти так само чуєш
Відвертість, щирість почуттів,
То шлях назустріч опануєш
І з вірша народиться спів.
01/11/2018 р. Геране

Залишити відповідь