Куточок поезії

***

Весь день дощило. Уночі
Лило із неба з льодом ріки.
Вразливість виказати більш
Сміливе рішення за ігри.

Незламність удавати – біль
Прихований від себе, світу.
Це ухиляння прогоріть
Розлуки сумом оповитим.

Вода до рани, як ключі,
Вкладається непримусово.
Джерел підземні течії
Зі сталагмітів роблять гори.

Ув очі зазирнуть собі
Без вироку, оцінки, суду.
Знайти ім’я для почуттів,
Перехворіти, як застуду.

Заміни – милиці слизькі,
Не зрозуміють, не відчують,
А тільки шрами заглибить
За колом коло кригорубом.

Бажанням втримати чуже
Не поталанило нікому.
Твоє – так верне, не твоє –
Нехай іде, не знає втоми.

Вину навішувати – зле,
Бо з доброї кохають волі.
Все промайнуло, мине й це,
Різдвяний дощ блищить зірковий.

08/01/2021 р. Геране

Залишити відповідь