Куточок поезії

***

Так дивно, не люблю побачень,
Раптова зустріч саме то,
У тебе, в мене гарний настрій,
Новенькі туфлі та манто.
Ніхто нікому не дзвонив,
Не домовлявся, не писав,
Самотня я і ти один,
Не запізнилась, не чекав.
Обіднє сонце, світ беріз,
Короткочасна тепла мжичка,
Мільйони стомлених доріг,
Цинічності шкідлива звичка.
Прямої уникаєм мови,
Важливих гострих запитань,
Ми пливемо за течією,
Пірнаємо в любові дар.
Ні присягань, ні обіцянок,
Щасливі зморшки у кутах
Очей дорослих, світлом п’яних,
Нуга іронії в вустах.
Про тебе в мене є тату,
Хоча не так, про нас скоріше,
Нам до вподоби, до смаку
Як одне одного колишем.
Нам секс не орган керування
Або надійний інструмент,
А шанс ділитись хвилюванням
І спільний відчувати тембр.
Мене куштуєш, як шарлотку
Чи глазурований сирок,
Шматочком до абсурду тонким
На піднебінні, мов пилок.
Я не пручаюсь, не прошу
Прискорить, уповільнить мить,
Вразливим вогником тремчу
Краплиною на язиці.
Друг другом гріємось у вірі,
Не перешкода відстань, час,
Веселками кругліють сірі
Осінні хмари.. Чуєш джаз?
03/11/2018 р. Геране

Залишити відповідь