Куточок поезії

***

Ми доти живі, допоки жертовні
Червоною лінією захисники.
Вчимось та працюємо, доки на фронті
Тримають кордон у щоденнім вогні.
Війна не вщухає ані хвилини:
Обстріли важким і легким поза свят.
Солдат український не бачить родини
І діти зростають без мам і без тат.
Батьки у молитві плекають надію,
Що вернуть додому здорові, живі.
Обличчям Мордор і ворог у спину,
Та віра хребтом сталевим твердим.
Вклоняюсь доземно за кожен світанок
Солдату, собою який прихистив,
Цілунком торкаюсь до кожної рани,
Свобода солона з твоєї крові.
10/01/2021 р. Геране

Залишити відповідь