Куточок поезії

***

Кохання магія хімічна,
Поза бажань, обставин, віку.
Тяжіння силою космічне,
Від шепотіння і до крику.

Воно у плетиві по склі
Води замерзлої різдвяно.
Воно обручкою в руці,
У зерні змеленому кави.

Воно мотив, раптовий всім,
Ним підхопило, занурило.
Парфуму нерозчинна сіль,
Ним нагадало, розбудило.

Воно ін’єкція шампанським,
Мільйону бульбашок вогні,
Полум’яно по шкірі вранці,
Цілунку свіжістю ві сні.

Воно дощу жива волога,
Бруківки клавіші на двох,
В намисті відблисків дорога,
Сріблястий памороззю лох.

Дзвіночки кінчиками пальців,
Блакить електрики у вуст,
Це спогадів чутливі шальці
На терезах крихких розлук.

До щему рідне і нове,
Собору контури готичні,
Важке водночас і легке,
Кохання хімія магічна.

14/01/2021 р. Геране

Залишити відповідь