Куточок поезії

***

Коханій – вічність аж п’янить:
Набутись разом все замало.
Немилій – забагато мить:
Уваги витрата зухвала.
Коханій – вади личать всі,
Загострюють фатальну пристрасть,
Немилій – гідності пусті,
Невчасна, недоречна крихкість.
Кохана – муза, тонус, вись,
Краса, спокуса, насолода,
Немила – перепрілий хмиз,
Ні світла, ні тепла в негоду.
Кохана – легкість, гумор, фарт,
Натхнення, юність поза віком,
Немила – сором, кепський жарт,
Гіркий обов’язок, як ліки.
Кохана бажана завжди,
Ні час, ні відстань не завада.
Немила дражнить хоч би чим:
Розмова, тиша і бравада.
Ми вибираємо? За нас
Парує долі вища сила?
Кохання іспит? Дар? Парнас?
Ловець над прірвою у жита?
29/01/2019 р. Геране

Залишити відповідь