Куточок поезії

***

А щастя тихе, як вода
Початку липня у ріки,
Як колір ворона крила
Надвечір сутінків м’яких.

А щастя тепле, як пісок,
Тонкий між пальців по обід,
Що гріє руки до кісток
І ледве пам’ятає слід.

А щастя ніжне, як лілей
Гарячо-жовті пелюстки,
Вони тендітні від дощів
І так вразливістю міцні.

А щастя світле, як зоря
У прірві всесвіту хиткій,
Воно веде не від, у даль,
На берег озера гірський.

А щастя звичне, як ім’я,
Що обирається удвох,
Зачате в згоді немовля
Наповнює чеканням трьох.

02/07/2019 р. Геране

Залишити відповідь