Куточок поезії

***

Біль відпустив… І порожнеча
Така жадана і лунка,
Мов запобіжника до втечі
Рука холодна і тонка.

Як сон пологи завершив,
Як пил дощами упокоїв,
Дитинства завчений мотив,
Грудного молока смаколик.

Як сніжний кожух у мороз,
Листів опалих запах, колір,
Як коливання вітром лоз,
Як в лісі море проліскове.

Як тиша криками легка,
Як втома ніг на перевалі,
Як сяйво шапок на горах,
Повітря свіжість за громами.

Як сіль на шкірі з хвилювань,
Як німота повільна серця,
Скоринка крові давніх ран,
Як попіл досвіду у тексті.

Як не питається трава,
Чи літо в щедрості буде,
Росте від першого тепла,
До хмари з глибини росте.

Олія опікам м’яка
Ощадливий серпанку промінь,
Малечі усмішка свята,
Біль відпустив… Шляхом оновлень.

03/04/2021 р. Геране

Залишити відповідь