Рубрика: Українське фолькфентезi

Сентябрь 21, 2020
***

У соулмейті цілий всесвіт, В якому кожному є долька, Намисто задушевних бесід, Надійна дружби парасолька. Там рідні поглядом і словом, У справах, звичках, вподобаннях, Щораз нові, давно знайомі, Без привітання, розставання. Одне для одного натхнення, Там зручно вдвох будь-де, коли, Безсоння, щирість, одкровення І настрій смужками бджоли. Там не самотні друг без друга, Бо відчувається […]

Открыть
Сентябрь 20, 2020
***

Похолодало. Раптом. В ніч. Морозом прохопило сквери. Каштани гуртом горілиць Розсипали кавові перли. Герані полум'я крихке Поза сезону, час доби У пристрасті таке містке, Упізнаваний смак струмить. Ламкі сомбреро жолудів, Боки в достиглості блискучі, Листів зелених ліхтарі Схопили промінь голіруч. Сузір'я перші хризантем: Від теракотових до мідних, Знайомий саксофону джем На перехресті пішохіднім. Пісочний колір […]

Открыть
Сентябрь 19, 2020
***

На липи всілись жовті зайці, Каштани заварили каву, Стікає серпень поміж пальців Промінням ніжним золотавим. Кленове листя, мов отава, Легке, сухе і запашне, Вербові коси понад ставом Пісок споліскують ключем. У серці світло, як від крейди У щойно вибілених стін Хатини мазанки і тепло З кукурудзяних качанів. В ранкові роси:"Дяка, люба" Як спів пташиний, сонця […]

Открыть
Сентябрь 18, 2020
***

Своїми руками копала могилуІ роздягалась своїми руками,До вітру північного випростав спинуБагнюку змивала із потом дощами. Під ноги складала броню, як і зброю,Відвертість та щирість не чули загроз,Ти геть не фантазія, знаю за болем,За смаком полину світанкових рос. Усе пояснив дотепно і влучно,Питання одне — чому не спочатку?Байдужістю вільна, я більше не мучусь,Щаслива ненавистю, хоч безпідставна. […]

Открыть
Сентябрь 17, 2020
***

Коли в людини смерті жахГучніший голосу сумління,Тоді життєвий хибний шлях,Вищир хижацький у створіння. Вразливий у дитинства світ,І перший досвід надважливий.Путь каяття стягає сил,Здолає чесний та сміливий. Емпатії спадковий скарбУ співчутті чужому болю,Це генетична пам'ять там,Кордон де грішного, святого. До щастя силою не йдуть,Воно народжується в серці,І порожнечу не займутьНі блуд, ні гроші, ні фортеці. Тоді […]

Открыть
Сентябрь 16, 2020
***

Награвся вдосталь, насміявся,Натішився до слів "набридла"..Я привід дала? Нав'язалась?Я щось просила до огиди? То від початку? Чи здобула?Крім мене більш ніхто не винний..Я роздивлялась пильно руниІ додавала в крила віри. А хмари зверху неймовірні,Як океану вільні хвилі,Там мало кисню і тяжіння,Від швидкості вібрує пір'я. Яскравий холод і самотність,Все гостре, як гірські вершини,Сором'язливість зникла, скромність,Вражають барви […]

Открыть
Сентябрь 15, 2020
***

Народження дитини - злам хребта,Секунда слабкості - біль інфернальний,Пропущене не наверстатьЦілодобовим тренуванням. Собі хвилину приберіг -Чутливість втратив у кінцівок,Зв'язків обірваних батігДере вузлами шию, спину. Комусь хвилину доручивНагодувати чи приспати,Вже звички має не твоїФокусуватись, виділяти. На тиждень залишить по справі -Дзвінки, листи то все не те,Стає помітно в крилах злами,Страх нишком шкрябає пусте. Свята, відпустки, вихідніБез […]

Открыть
Сентябрь 14, 2020
***

Оберігаєш ніжно сон:Із повідомленням чекаєш,Офлайном ночі біт, фотонТурботливо не надсилаєш. Я прокидаюсь кожен раз,Коли з'являєшся в ефірі.Чарівний до світанку час,Аж до мурашок за коміром. Між літер подих, блиск очей,Чуття і думки між рядками,Від клавіш струмом до плечейВся неповторність хвилювання. В полоні дужок, ком і слівСвобода вибору єднальна.Солодка сіллю збігів, римУ соулмейті листування. Залежність бачити щодняЧервоно-жовті […]

Открыть
Сентябрь 13, 2020
***

Верба пускає жовтих рибокВ ріку холодну, на пісок,Зелене листя золотієНочами серпня від зірок. Хмаринки налиті дощем,Латаття звилися корінням,Сховався вітер в очерет,Тугі нальотом в чайок крила. До дна прозорістю водаВиблискує у фарбах літа,Щороку та ж і все ж нова,Непередбачувана, скритна. 02/08/2018 р. Геране

Открыть
Сентябрь 12, 2020
***

Вмостилась осінь за верстатІ набирає килими.У зручності новеньких партДощі заучують пісні. Криниці цідять до рікиХолодні кварти зі срібла.Рожеві яблука бокиМотають кужелі тепла. Верби розплетена косаВоді сповідує жалі,Минає літо, берегамНесе насіння кораблі. Дівочий сміх струнких осикВ чеканні сніжної зими.Калини достигає сікІ червоніє в горобин. Ув очереті шепотитьПро наболіле ніжний вітер.Старезна груша ув обідСон додивляється не спіхом. […]

Открыть