Куточок поезії

***

Я хочу “Люба” чути щодня,Із першим променем, останнім,Я хочу борошном у жорнахПовільно грітись витіканням.Я хочу пальці зануритьУ плетиво твоїх музичних,Іроній лезо загостритьТвоїм есе простим, ліричним.Я хочу тиші лісової,Пісень гірського водоспаду,На двох у склянці смак напоюЛате, шарлотки аромату.Осінню хочу прохолодуСпостерігати під ребром,Вустами у проточну водуПірнути до твоїх долонь.Я хочу, щоб обличчям діти,Характером на тебе схожіБули, як […]

Куточок поезії

***

Самотній пише про родину.Злочинець – про закон і право.Священність вірності – зрадливий.Останній егоїст – кохання.Батьківську радість – сива хвойда.Шизофренічний – про реальність.Ледащо – про роботу гордо.Нездара рідка – геніальність.Порожній – про порядність, зміст.Про сенс і щастя – самогубець.Про волю, вибір – пацифіст.Домівки затишок – прибулець.Найліпший полігон досліджень –Особа власна, вшир і вглиб.Зв’язок до наслідків від […]

Куточок поезії

***

Які холодні вечори,Так, наче вітром прихопилоУсі жаринки та вогні,Багаття протягом згасило.Які вологі вечори,Так, наче дощ з обох боківЦегляних мурів і по скліПідлогу, стелю затопив.Які безбарвні вечори,Ні місяця, ані зірок,Так, наче хмари затяглиДо півдня з півночі шнурок.Які без смаку вечори,Так, наче хлор і аміакНа яснах, в носі, язиці,Лишили опіками лак.Які самотні вечори,Так, наче жовтень обтрусивУсі присвячені […]

Куточок поезії

***

Дощем вколисана дорога.Зманіжений туманом ліс.Трава відлигою розлогаІ хмарами рожевий хмиз. Рікою занурило криги.Темніють дзеркалом сліди.Розчулені схилились вербиНа святкуванні Коляди. Просякнута морозом ніжність.Розкреслений графітом світ.Лунких самотностей суміжність.Пухкого заходу софіт. 03/01/2021 р. Геране

Куточок поезії

***

Ним повертаються живіУ світ приходиш ти з кохання,Ростеш, живеш і ним старієш,Його будуєш та шукаєш,Ним крижанієш, пломенієш.І розвиваються коханням,Ним опановують майстерність,Мудріють змучено стражданням,Вершин сягають у мистецтві.Ти ним хворієш аж до люті,Із відчаю благаєш смерті,Ненавидиш свої у скрутіСлова зізнань, прямі, відверті.Ним вибираються із криз,Одужують з лихих хвороб,Кохання гріє, наче хмиз,Коли від суму охолов.Ним набуває кольорівІ музики […]

Куточок поезії

***

Ти кава у джазві, пекуча до щему,Із дрібно помелених зерен міцних.Смолою густою по збуджених венахВипалюєш рештки кошмарів нічних.Однаковим двічі ні разу не був:Зерно унікальне, вода неповторна.Ти між коліщатами сонячний струм,Ти борошно літа мастилом по жорнах.Мене з перших літер помітив, збагнув,Тобою заграла, як мушля валторни,Не відсахнувся мене, ризикнувЗіграти мелодії моря нагорні.Ти звичний теплом у променях сходу,М’яка […]

Куточок поезії

***

До шкіри прикипіла форма.Зі смаком кави, тютюну.Обличчям і спиною ворог.Кордон проходить у мізку.Заходом сонця сніг рожевий.Кристали льоду у вогні.Ерозія окопів землюОшукує на ковилі.До свят дарунки для сиріт.Батьківський вибір за взірець.Все буде добре, якщо ні,То означає – не кінець.29/12/2020 р. Геране

Куточок поезії

***

Анатолію СтепановуВійни фотограф – літописець,Історик в касці та жилеті,Скла об’єктиву зброєносець,В окопі, не при парапеті.Художник миті, свідок смерті,Стоп-кадр у злетів та падінь,Вразливий з першого моментуНочівлі на передовій.Не канонічного портретаСпівавтор фокусом своїм,Незрежисованих сюжетівНа фоні згарищ та руїн.Сумлінний документаліст,Адреналіново залежний,Сентиментальний реаліст,До амнезії застережний.Кореспондент так само воїн,Що знімком пробиває серце,Відсутні кулі в його зброї,Просвітленим чіпляє скельцем.25/12/2020 р. Геране