Рубрика: Українське фолькфентезi

Сентябрь 11, 2020
***

Григорію Сінченко у полоні Ти зрадив, Господи. Ти зрадив.Забрав надію на рятунок.Ти суму ропу вилив в рани.Ти закапканив сни у смуток. Ви вічності сховав дари.Струїв відчаєм тимчасовість.Ти у мовчання занурив.Самотністю розбестив совість. Розбиті в кістку дві щоки.Струм електричний в кожнім м'язі.Де віру взяти ніч пройти?Без плісняви де кисень взяти? Ти душу оголив катам.Ти розум розмотав […]

Открыть
Сентябрь 10, 2020
***

У кожній людині шукаєш себе,Відлуння, відбиток власного болю,А доля мордує, за руку веде?Колись та дізнаємось, може й ніколи. За гроші купують юність, красу,Маєтки, посади, титули, друзів,Увагу, прихильність, в океані косуІ спогади спільні в солодкій напрузі. Ми світ не міняємо, тільки саміСебе розбудовуєм денно і нощно,Тоді зустрічаєм майстрів, фахівців,Коли досягли геніальності зодчих. Ти не жорстокий, звичайний […]

Открыть
Сентябрь 9, 2020
***

Щасливе обличчя позбавлене статі,Воно поза віком, без штампів краси,Воно із очей, широких, зірчатих,У сонячних зайцях швидких навскоси. Кохання це тиждень, це місяць, це рік?Це випадок, примха, дарунок від долі?А може то вибір у течіях рікСтрумка неповторного з криги до моря? Чуже не втримаєш, між пальців тече,Солоні від суму лишаються роси,І час не лікує, так само […]

Открыть
Сентябрь 8, 2020
***

В гонитві за вродою, юністю, грішмиСпадає обличчя, і гідність, і зміст.Стіна лабіринту навпомацки, пітьмиУ шукача перевалкових міст. Щасливий випадком і збігом фартовим,Не бачиш цеглини щоденної праці,Лихий стрибунець на комфортне, готовеНе розумієш причин, як і рацій. Знецінюєш вірність, порядність і хист,Байдуже цькуєш на тебе не схожих,До серця — дешевий оманливий блискІ уникання прямої розмови. Відвертість страшніше […]

Открыть
Сентябрь 7, 2020
***

Буває, жалію тебе до сліз:Роботи до біса і вік не юнацький,Минулого помилки смикають внизТа натовп дуреп підштовхує впасти. В тобі каяття довірливих душ,Бо вислухав кожну уважно, терпляче.У зморшках не дичок гіркущих, а грушМедові промінчики, світлі, гарячі. Буває, ненавиджу тебе, як біль,Що тіло катує, вимотує душу,Ти вітер до бурі, виламуєш крилПлече нетреноване, в "хочу" від "мушу". […]

Открыть
Сентябрь 6, 2020
Білорусь

Білорусь Дітей вбивають. Б'ють дітей.Тарган тримається за владу.І за сприяння не людейДержаву власну підло зрадив. Болить за кожного, кровить.Сябри, тримаймося! За волюНіколи шлях не був простим,Не була путь легка, прямою. Війна ще тільки почаласьІ відлік втрат сумних триває.Єдиний ворог в нас і вас —Орда рабів не відпускає. Біло-червоно-білий стягОзнака гідності та сили.Не на колінах, не […]

Открыть
Сентябрь 5, 2020
***

Маленький я ельф у твоєму приваті,Вечірня розрада, однодумець і друг,Я п'ятихвилинка спочинку від справи,У стрічці новин ти очі, я слух. Малечі достатньо одної людини,Щоб день перебути в дитячім садку,Школярці навчанням один лише вчительВгамує цікавості голод, жагу. У світі для серця вичерпне коханняОдної душі у космосі душ.Ним сили дарує, живить існування,Ним розум до світла, мов деревом […]

Открыть
Сентябрь 4, 2020
***

Кохання не просять, тим більш не чекають,Воно в першу мить або зовсім ніколи,Його підгодовують серцем, плекають,Якщо пощастить, міцнять дієсловом. Дбайливо та ніжно приховують вогникОд вітру, дощу, цькування, пліток.Він не споживач, а віри засновник,Він світла, тепла надійний куток. Це стежка тоненька в чарівному лісі,Улюблена пісня у праці, бою,Це вечором зимним чебрець і меліса,Цілунок крізь сон в […]

Открыть
Сентябрь 3, 2020
***

У вересні смакує каваІ довго витриманий сир.Сухого листя шепіт в храмі,Дощу під ранок тихий спів. У вересні пасує сукня,Тонких підборів перестук,Раптово з ніжністю цілунок,Вологою корою бук. У вересні співзвучні хвилі,Раптово спорожнілий пляж,Поруччя променем вечірнімЗігріте у палітрі айстр. У вересні доречна тиша,Слова проїдені до ком,Сік охолоджений із вишень,Гра тіней гілок за вікном. Сорочки пів прозорий льон,У […]

Открыть
Сентябрь 2, 2020
***

Як вода у каньон, я у тебе пірнаю,Срібні бризки струмків паралельні до скель,Я німію від жаху та повітря ковтаюІ у вільнім падінні лечу до купель. Скаженію від люті, що чутлива до смерті,Але погляд відвести ні сил, ні жаги,Я хапаю каміння у пальці обдерті,Зіслизаю туманом у тебе хутким. Ти не бачиш, не чуєш, як змішались потокиДжерелів […]

Открыть