Рубрика: Українське фолькфентезi

Февраль 3, 2020
***

Тендітний лагідний нечутний У листопаді ллється дощ. Дубове листя гострокутне Тугенько ковдрою сплелось. Умита ніч повільно мружить Солодким сном повіки теплі. Кленове листя довго кружить Замріяне в лісових нетрях. 16/11/2015 р. Геране Згасають хвилями Краплини дощові. У світлі ліхтарів Мигтять маленькі кола. Осінній вечір Сіро-жовтий снить. Дрібні хвилини Потай сипле долу. У гомінливих лип Останнє […]

Открыть
Февраль 2, 2020
***

Хмаринка причаїлась між дерев. Без звуку падає вологе листя. Зелений килим прошвою бере Охристо-жовте осені намисто. Вночі морозом землю холодить. Обіднім сонцем хризантеми тануть. Повітря пряне, як глінтвейн. П'янить Жовтневий вечір, як коньяк у чаї. 24/10/2015 р. Геране Жовто-гаряче сяйво кленів Над головою, під ногами… Осінні барви, мов шалені, Дерева полум'ям займають. І непомітний миє […]

Открыть
Февраль 1, 2020
***

Ліричне У снів історія своя,Свої повернення, новини,Сезон улюблений, пораДоби найліпша до хвилини. Буває нам хтось ідеальний,Для когось бездоганні ми,Ми обираємо, обраніСамі для ніжності, журби. Волосся зберігає запахДомівки рідний до судом,Вода визбирує до крапель,Тривоги полишає тон. Хтось раз в житті кохає щиро,Комусь відрізало, та й то,Кохання — вибір, а не вирок,Відвертість — вчинок, без умов. Співзвучність […]

Открыть
Январь 31, 2020
***

В самотності немає дна.І берегів не видно вдень.Ні кольору, ні запаху немає.І звуку жодного не зачіпає вен. Вона холодну ковдру нагортаєНа вузькі плечі хворої душі.Вона сніги північні наметаєВ відкриті очі. Мовчки. Не спішить. Нікому не потрібна вщент дитина.Від самого зачаття до життя.Калачиком беззахисним зомлілимУ відчаї чекає небуття. Все охопив пекучий гострий біль.Сльозами роз'їдає мертві нерви.Немов […]

Открыть
Январь 30, 2020
***

Осінній промінь, Ясний, без тепла, Блищить веселкою В тонкому павутинні. В вечірніх сутінках Барвисто опадає Вбрання каштанів І ядро достигле. Повітря гостре Лісовим парфумом. М"яка стежина Килимом новим. Бадьорий ранок Зустріча полум"ям Вмить пофарбованих, Мов вогнищем, садиб. 01/10/2015 Геране

Открыть
Январь 29, 2020
Кровить рахунок, так кровить

Кровить рахунок, так кровить,Що мариться уже останняУ землю крапля впала... Ні!В легені кисень, мов ударом. Тупі, ледащо, торгашіЗа спинами вмостились тепло,Гурмани сталості, кущівЧисельні паразити, стерво. Нащадки вбивць та брехунів,Пристосуванці тимчасові,Напівсвідомі, пів дурні,Пліснява, гниль і мул планктону. Ви гірше ворога в бою,Бо причаїлись за прицілом,Б'єте підступно тих, комуВи боржники життям, зрадливі. Та переможемо і це:До неба […]

Открыть
Январь 28, 2020
***

А ти щасливий!..Мабуть що… Пливеш над хмарами. Легкий. Донька доросла вже. Як ти Складає усмішку ві сні. А я все мерзну по ночах. І справа зовсім не у ковдрі. Сорочки у рядок висять… Не маю сил прибрати. Вкотре. В альбомі фото. Ти живий. Міцний, турботливий. Навіки. Ми з донькою такі малі, Неначе в іншому сторіччі. […]

Открыть
Январь 27, 2020
***

Гаряче тепло подовжує літнє І сонячні барви розбризкує вересень. Червоним пашить винограду намисто В смарагдових хащах дубових парсеків. Ковтають дерева перелиті фужери Раптової спеки осіннього дня. Фарбує повітря бурштином і медом Вечірнього неба проміння рясне. 25/09/2015 р. Геране

Открыть
Январь 26, 2020
***

Закоханому хлопцю Осінні барви Дзеркалом Дінця Пливуть тремтливо Хвилями за вітром. Глибоке синім Небо без кінця. Сухими травами Приймає Листя сиве. Солодким маревом Сідає за осики Теплом жіночим Сонце без хмарини. І кольором цукерок Без начинки Гойда по вітах Невагомий килим. «Шато» доречне Та «Кахеті» В бокалі Із тонкого Скла. Кохання обпікає Вперто, Неначе хлопцю […]

Открыть
Январь 25, 2020
Біль не виховує, тільки гнітить

Біль не виховує, тільки гнітить,У бульбах емоцій себе капсулює,Ув'язнює розум, повітря труїть,Кінцівки трощить, кайданами таврує. Страх не підносить, тільки чавить,Усе найтемніше вижбурює з мілин,Вимотує жили та ребра кришитьІ сорому в шкіру саджає личини. Гнів не об'єднує, тільки дробить,Громади на вовків, на вигуки пісню,Судини до помсти гудуть в тятивіТа очі сліпі, почорнілі до лиску. У спокої […]

Открыть