Українське фолькфентезі: “Казки баби Гавришихи”
Бруньки тугенькі від напруги Солодким соком із землі. Деінде листям розгорнулись, Зеленим світять по гіллі. Пташки тендітні голосами Світанок кличуть у танок. Весна дивує непоборна, Щорік нова, хутка на крок. Зимовий вітер слабше, тихше. В жарині променів марить. Весняне небо синім глибше, Потужним простором ятрить. 17/03/2016 р. Геране
Травичка пнеться до тепла.Зеленим заграває в сонці.По стежках лісових ходаВесни. Хлюпоче в ополонці. Рожевим лагідним вогнемПалає промінь по деревах.Безбарвне листя та сухеНове життя пускає з себе. Мелодія дощу коханнямБринить у кожному кільці,Що розпускаються в калюжіВ піснях завзятих та дзвінких. 13/03/2016 р. Геране
І кожен — вежа, кожен — фронт,Дорослі, літні, навіть діти,Імперії кривавий гонгПожадливо збирає мито. Чоловіки військові, жінкиСобою гідності кордонСтворили, колом лейкоцитівКовтають виразки вогонь. Від тилових корост водаВже перестояна до гною,Всебічна точиться війнаВ сім’ї, громаді неозора. А перемога, як завжди,Замріяним прийде до корню,Малеча здійме хоругвиРуками сильними до болю. 07/02/2020 р. Геране
Кохання в меніНародило ненависть.То гострі два лезаОдного меча. Природи одноїНеміряна крайність.Лютневої ночіНевсипуща свіча. Самотні та врозтічНевагомі, несправжні.Мов барви водоюРозмиті прозоро. І тільки тандемДвополярний, незламнийНад прірвою смертіТанцює невтомно. 25/02/2016 р. Геране
У лютому сонце пахне весною.В морозі круглішає сніг уночі.Крижини виблискують в білих заметах,Немов кришталеві: крихкі та дзвінкі. Дерева у променях жовто-гарячихЩе дивляться сни зимові, міцні.Пташки галасливі запрошують радоСтрумочки грайливі в танок весняний. 08/02/2016 р. Геране Вже пахне весною.Легкий морозецьПроймає калюжіДрібним візерунком. І вітер грайливийЛетить навпростець.Проміння між гілок –Веселим малюнком. Смола по ялинкахВиблискує тепло.Розмарена ллєтьсяПотуга землі. […]
Важкий, гіркийТа нескінченний шляхДо синьої безкрайої свободи.Жорстокість, бруд,Без приводу брехняСнігами плинутьВ теплу воду. Твої замурзаніПорожні обіцянки,Задушлива отрута вимаганьПлодючим перегноємРадо стануть,Бо не тримаю в серціЗайвий хлам. Несправедливі, безсоромні, слизькіНікчемністю твої словаЩезають весело, без іскорУ полум’ї моїх багать. Вантаж нахабних забаганок,Масні потворні залицяння,Підступністю огидна зрадаРозтануть ранком, мов туманні. Оновлена легка прозораПрокинусь навесні. Своя.Тобі полишу кисле гроноЖадоби, заздрості, […]
Рожевим небом сипле сніг. М”який вологий під ногами. Щасливий радісний приліг Втомившись довгим мандруванням. Блищать струмочками вогні. Позаду дні святкові шумні. І серпантинові стрічки По білій ковдрі прикорнули. Зима середину минає. Чекання мерехтить повітрям. Найдовші ночі відпускають Хвилини – світлу, кригу – зливам. 14/01/2016 р. Геране І пахне чабрецем, І лісом, і дощами. І теплий […]
Тендітний лагідний нечутний У листопаді ллється дощ. Дубове листя гострокутне Тугенько ковдрою сплелось. Умита ніч повільно мружить Солодким сном повіки теплі. Кленове листя довго кружить Замріяне в лісових нетрях. 16/11/2015 р. Геране Згасають хвилями Краплини дощові. У світлі ліхтарів Мигтять маленькі кола. Осінній вечір Сіро-жовтий снить. Дрібні хвилини Потай сипле долу. У гомінливих лип Останнє […]
Хмаринка причаїлась між дерев. Без звуку падає вологе листя. Зелений килим прошвою бере Охристо-жовте осені намисто. Вночі морозом землю холодить. Обіднім сонцем хризантеми тануть. Повітря пряне, як глінтвейн. П’янить Жовтневий вечір, як коньяк у чаї. 24/10/2015 р. Геране Жовто-гаряче сяйво кленів Над головою, під ногами… Осінні барви, мов шалені, Дерева полум’ям займають. І непомітний миє […]
Ліричне У снів історія своя,Свої повернення, новини,Сезон улюблений, пораДоби найліпша до хвилини. Буває нам хтось ідеальний,Для когось бездоганні ми,Ми обираємо, обраніСамі для ніжності, журби. Волосся зберігає запахДомівки рідний до судом,Вода визбирує до крапель,Тривоги полишає тон. Хтось раз в житті кохає щиро,Комусь відрізало, та й то,Кохання — вибір, а не вирок,Відвертість — вчинок, без умов. Співзвучність […]