Рубрика: Куточок поезії

Декабрь 5, 2019
Небо важке.

Захиснику на фронті Небо важке.Отруєне листя.Пісок на зубах.Холодне намисто. Початок розлуки,Гіркий, непритомний.Мовчить телефонОд тискань солоний. Надія і віра…Спустошений погляд.Шукаю долоніТак, наче ти поряд. Таке все малеЛегке та порожнє,Коли ти відсутній,Все зайве, негоже. Та я дочекаюсь.Я мріяти буду.Своїми думкамиЗ біди порятую. Я вкрию дорогиТравою м’якою.Я сни подарую,Міцні, кольорові. Торкнуся повікПоцілунком нечутно.І втомлене серцеУкрию пелюстком.28/05/2015 р. Геране

Открыть
Декабрь 4, 2019
Дзвінка чекаю. Терпнуть руки.

Офіцеру частини спецпризначення високо мобільних десантних військ Дзвінка чекаю. Терпнуть руки. Торкаюсь клавіш несвідомо. Добу розлука котить другу. Вдивляюсь в список повідомлень. І сонця колір затьмарився. Вода набула зайвий смак. Завчасно сивіє волосся. Наповнює сновиддя жах. Дзвінок опівдні. Голос зник. Тремтять долоні. Сльози в прірву. Вже повернувся. Мовчки крик Метеликом лоскоче мирним. 21/05/2015 р. Геране

Открыть
Декабрь 3, 2019
Пречистая святая кров

Пречистая святая кровУ воїна у всі часи,Собою утворивши фронт,Він право жити прихистив. Землі господар - хлібороб,Слізьми та потом бо поїв,А від розбою зайд і хвойдЗемля набрякла від могил. Сини приймають зброю з рукХолодних батьківських, дідів,Зрізають коси доньки в нуль,Що мати матері плели. Ми маєм встояти кермом,Поза межою всіх зусиль,Пречистая святая кровУ воїна у всі часи. […]

Открыть
Декабрь 2, 2019
Війна ковтає довгі ріки

Війна ковтає довгі ріки Життя людського та здоров’я. Мов клеєм схоплені повіки Від сліз, тривоги, перевтоми. Міцні, розумні, життєлюбні Прямують лицарі на фронт. Везуть скалічених додому, А хтось пірнув у вічний сон. Ту волю викуповують криваво Родини, селища, міста... Могильні пагорби зігріють трави. Весняним садом розцвіте мета. 02/04/2015 р. Геране

Открыть
Декабрь 1, 2019
І знову ніч. А сон не йде.

І знову ніч. А сон не йде.Кружляє колом «Отче наш».Загиблі хлопці…Душу рвеПечалі-захвату купаж. Яке ж важке народження держави:І кров, і бруд, зпітніле забуття…Та клята ця війна – це шанс для побудовиНового самостійного життя. Освічена громада і сумліннаУтворює відповідальну владу.Зібравши сили треба утворитиЩасливого дитинства теплу хату.16/02/2015 р. Геране

Открыть
Ноябрь 30, 2019
Смакують аналітики новини

Смакують аналітики новини.Майбутнє прогнозують так і сяк.Екстраполюють долю УкраїниХто на що здатний та на власний смак. Насправді ж люди дуже схожіНа зграю риб у океані:Пливуть по справах термінових,Де інколи спинившись в спілкуванні. Коли ж обставини змінились кардинальноІ зграю риб згуртовано в тенета,Їх хаотичне зазвичай динамоПрямує корельовано, уперто. В загальній сумі швидкість нульоваПеретворилась у страшне торнадоТакою […]

Открыть
Ноябрь 29, 2019
Панує лютий у дворі.

Панує лютий у дворі. Дерева обростають снігом. Новини з фронту. Хворі сни. Соленим болем тане крига. І начебто вони чужі. Я жодного не знаю особисто. Сини, брати, чоловіки… Сміливе благородне військо. Горить і коле під ребром. Вже скоро рік, як прикипіло. Мої! В мені! І кожен крок Я відчуваю, мов без шкіри. Нехай з водою […]

Открыть
Ноябрь 28, 2019
Кохана дівчина загиблого героя

Кохана дівчина загиблого героя Мільйон хвилин Та тисячі годин Без голосу твого, Без запахів, торкань... Лише сновидь мрійливих Відлітає клин Без спільних свят, Щасливих Клопотань. У болю Бездоганний смак: Гірко-полинний Та солоний. Душа долає Переможний шлях До зцілення журби Тобою. Мина доба, Як тиждень рік Поза теплом Твоїх обіймів. Пливе життя У самоті, Прямуючи В […]

Открыть
Ноябрь 27, 2019
Все відчуваю

Все відчуваю, Кожен рух болить: Щорічний листопад, Щоденний захід сонця І щохвилини Подарунком - мить, Що мерехтить Засвіченим віконцем. Війна в мені Не полишає слід - Руйнує вщент До чорної пустелі. Та з попелу кровить Довіра до людей, Що подолають шлях До справжньої любові. Що зброя зогниє Від пилу та іржі, Що сироти знайдуть Родинний […]

Открыть
Ноябрь 26, 2019
Зі снігом опадає листя.

Зі снігом опадає листя. Вологі стежки килимові. Війна триває. Як намисто Земля червона від розбою. І мовчазні степи приймають Криваву з попелом розмову. Захисники не відпускають До серця прикипілу волю. На все життя в дитині острах До спалахів, здригань домів. Не уявляю вік, в якому Природна звичка до війни. Щоб загасити ту пожежу Ненависті, нерозуміння, […]

Открыть