Куточок поезії

***

Спекотний серпень марить, плавитьІржаве листя у дерев.Гарячий вітер нудно бавитьРозтрісканий в пилюку день. Вночі крізь сон, як вибух, думка:Ніколи не скуштую смакСльози твоєї поцілункомІ танго не підхопиш такт. Так холодно раптово й душно,Так темно, що болить в очах,Тоненька ковдра одчайдушноПовторює тваринний страх. Самотність щільно огорнулаВ блакитні арктики сніги.Я вперше серцем осягнула,Що біль не має берегів. […]

Куточок поезії

***

Земля від сонця аж пече.Кістки крізь шкіру зігріває.Каштанів стиглі ядра вже,В сорочках їжачкових зграя. Дубовий ліс немов фортеця:Вологим затінком густий.Смолою лип листи, як скельця.Палітра барв у мальв рясних. Вода джерельна в насолоду,Очам спочинок, пісня вухам.Криниця спраги смак солонийТамує, як тривогу рухом. Кохання кольором сливовим,На піднебінні присмак звичний.У спеки променях серпневихКульбаб насіння кружить тричі. 02/08/2017 р. […]

Куточок поезії

***

Твоє не чутиму ніколи“Тебе кохаю”, “будьмо двоє”,Бо ти вільніший вітру в полі,Листів полоще дощ сувої. До тебе приросла коріннямЧерез не дав чи обіцяв,Зрізала шкіру без квилінняНа сповіді. Ти не спиняв. Тобі не байдуже, не страшно,Спостерігаєш, як зорюБуття тривожне, сіромашне,Бо певен, що не докорю. Можливо, що ти недосяжний,Мене так примхою пече?А може надто протилежний,Як праве лівому […]

Куточок поезії

***

Я просто хочу поруч бути, Твій голос чути, з ночі, з ранку.. Водою лагідно торкнути Музичні пальці на світанку. Туманом обійняти в лузі, Казками прикрашати ліс, Смачною кавою у турці Дражнити-лоскотати ніс. Під кипарисом в холодочку Обіднє сонце затулити, В мелодій хвилі у струмочку Твій сон солодкий занурити. Я снігом на гірських вершинах Твоїм очам […]

Куточок поезії

***

Країна героїв, жертовних до смерті,Країна митців, геніальних в усьому,Майданів чисельних скривавлені герці,Всебічні походи за щастя свободи. Війна не спинялась ніде і ні в чому,Природа її не приймає пустот,Гібридна, відкрита, ГолодоморомМетою одною коловорот. Імперець пускає заточені іклаМіж ребер, до серця, до самих кісток,І звинувачує клятий убивцяУ злочинах власних мішені та рок. В полоні про помсту тримаються […]

Куточок поезії

***

Всю ніч дощило, від хмаринІ блискавок щезали зорі,Півонія, ірис, жасминПарфуму розливали море. Троянди нота голоснаНе гучністю, а глибиною,Звабливістю, як навісна,І терпкувата цитриною. Судинами темніють в маківЧервоні ясно пелюстки,Галявини та одинакиФатину алого хустки. Ріка здіймає вітром хвилі,Грудаста снігом і дощем,За променем натужно квилить,Спираючись о глинозем. У равликів танок кохання,Ув око око, до ногиНога впритул в повільнім […]

Куточок поезії

***

Відбитки пальців до відбитків,Однакові, як брат-сестра.Тепло долоні до долоніІ долей лінія одна. Глибокий подих з вуст в вуста,Без пауз погляд, хто найдовше.Мій вигин ліктя в згин ліктя.Мовчазна посмішка у зморшках. Твій запах моря на піску,Електрика повітрям шкіри,Припухлих поцілунком губЗворушливий на дотик вирій. Занурення легке до дна,Танок підводний між коралів,Вже не один-один, а дваВ одній істоті […]

Куточок поезії

***

Для мене ти не ДжомолунгмаІ не провалля вниз зі скелі.В тебе занурююсь по вуха,Як в море, де тримають хвилі. По квітах в краплях дощовихДрижать хмаринки білосніжні.Тебе торкаюсь, як води,В ній легко потопає ніжність. Ти океану вал дев’ятий:Здіймаєш камені та воду.Ти незалежністю холоднийТа штормом руйнівний в негоду. Я ж знаю штиль і теплий бриз,Дрібний пісок між […]

Куточок поезії

***

Заручники святої честіЗахисники передової,Цілодобовий голод смертіВогнем гамуєте невтомно. Акації рожеве гроноЯк символ гідності, свободи,Не в пошуках до нагороди,Не слави задля ви при зброї. Ви у пораненні незламні,На фронт міняєте шпиталь,Домівки затишок — бліндажнийПо вінця клопотом Грааль. Ви у каліцтві не йдетеВ полон до пляшки амнезії,На стадіон гасити тремСобою показати рівень. Ви досвід клятої війниСтотонним вантажем […]

Куточок поезії

***

Травневий дощ триває день,Берези вдягнуті врочистоВ холодні краплі надзелень,Живим виблискують намистом. Вклонилась гілка абрикосВід додаткової ваги,Каштану світить хмарочосУ безсоромності нагий. Весняний ніжністю форшлаг,Раптовістю приємна тиша,До хмар назбираний посагЛягає срібно до спориша. У цій звичайній простотіВся врода мудрості природи,Вся красномовність німотиТа впорядкованість свободи. 28/05/2020 р. Геране