Президентський уряд Гройсмана: хто і звідки

размещено в: Основные новости | 0

160414130301_government_640x360_unian_nocredit

Після тривалих дебатів та суперечок президентська фракція БПП та «Народний фронт» реанімували коаліцію та створили новий уряд Володимира Гройсмана.

Третій «постреволюційний» уряд позбавився багатьох сентиментів попередників — у ньому немає іноземних міністрів та «гарвардських хлопчиків», проте з’явилось більше людей президента, а також колег Володимира Гройсмана ще по роботі у Вінниці.

Фактично в уряді будуть три великі групи впливу: президента та БПП, прем’єр-міністра та «Народного фронту».

В Кабміні також буде рекордна кількість віце-прем’єрів – шестеро. Проте сторони так і не змогли домовитись щодо міністра охорони здоров’я, тож посада лишилась вакантною.

Частина міністрів зберегла свої посади, зокрема, міністр оборони Степан Полторак та закордонних справ Павло Клімкін, кандидатури яких подав президент.

Також зберегли крісла соратники Арсенія Яценюка — міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та юстиції Павло Петренко.
Дехто залишився в уряді, але змінив посаду: міністр соціальної політики Павло Розенко став профільним віце-прем’єром без портфеля, а віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко лишився без посади міністра культури.

Команда президента

Новопризначений прем’єр-міністр Володимир Гройсман, про якого у четвер вже детально писала ВВС Україна, є давнім соратником президента ще з часів мерства у Вінниці, де зосереджена левова частка бізнесу Петра Порошенка.

Проте останні дні торгів за уряд, коли Володимир Гройсман відстоював свою вінницьку команду, а не людей президента, показали потенційну самостійність нового прем’єр-міністра.

Першим віце-прем’єр-міністром став Степан Кубів, який до цього був депутатом від БПП та представником президента в парламенті.

Пан Кубів став компромісною фігурою, адже Банкова наполягала на призначенні на цю посаду першого заступника АП Віталія Ковальчука.
Степан Кубів до походу в політику десятки років працював банкіром, зокрема 8 років керував українським відділенням польського «Кредобанку».

Першу освіту він здобув на кафедрі вищої математики у Львові, а в 2000-х отримав економічну освіту у Львівській політехніці.
Перед парламентськими виборами 2012 року Степан Кубів пішов у політику й став керівником Львівського обласного відділення «Фронту змін» Арсенія Яценюка.

У виборчому списку «Батьківщини», якою тоді керував пан Яценюк за відсутності Юлії Тимошенко, Степан Кубів отримав прохідне місце й став членом парламенту.

Відомим загальній публіці, поза межами економічних експертів, Степан Кубів став під час Євромайдану, коли його призначили комендантом Будинку профспілок у Києві й він був у епіцентрі протестів.

Після відсторонення Віктора Януковича Степан Кубів все ще був у команді Арсенія Яценюка й очолив Національний банк за його квотою.
Період керівництва НБУ одні експерти оцінюють як вдалий – тоді вдавалось утримувати курс гривні, проте інші зауважують, що він проводив не зовсім вдалу політику рефінансування.

З обранням президентом Петра Порошенка пана Кубіва звільнили з НБУ, замінивши на Валерію Гонтарєву. Проте згодом він опинився саме в Блоці Петра Порошенка й за його списками пройшов до Верховної Ради, де офіційно представляв його інтереси.

Новачком в економічному блоці уряду на чолі Мінфіну замість Наталі Яресько став Олександр Данилюк, який раніше працював заступником адміністрації президента.

Також пан Данилюк був представником президента в Кабінеті міністрів.

Олександр Данилюк народився у молдовському місті Григоріополь, а вищу освіту отримав в київській політехніці за напрямком «автоматизація промислових установок».

Згодом він закінчив у Києві Інститут інвестиційного менеджменту.

У своїй біографії він вказує, що має диплом магістра бізнес-адміністрування в школі бізнесу університету Індіани в США.

Пан Данилюк у минулому займався бізнесом.

Після отримання MBA Олександр Данилюк з 2002 по 2005 роки був старшим консультантом в компанії McKinsey & Company у Лондоні, а також гендиректором маловідомого інвестфонду «Рюрік Інвестмент» у столиці Великої Британії.

Ще одним віце-прем’єром від президентської команди став Павло Розенко, який до цього очолював міністерство соціальної політики. Він буде віце-прем’єром без портфеля.

Пан Розенко працював на посаді першого заступника міністра соціальної політики в обох урядах Юлії Тимошенко в 2005-му та 2008-2010 роках.

Потім працював незалежним експертом у Центрі імені Разумкова.

В 2012 році став членом парламенту за списком партії «Удар», а в 2014 році – БПП.

Він народився у Києві й закінчив електроакустичний факультет Київського політехнічного інституту.

Був учасником «Революції на граніті» в 1990 році.

В уряді Яценюка займався реформуванням соціальної політики на тлі скорочення пільг українцям.

Посаду віце-прем’єра — міністра регіонального розвитку та будівництва зберіг Геннадій Зубко.

Останній рік пан Зубко і пан Гройсман були ідеологами реформи децентралізації та передачі місцевому самоврядуванню розширених повноважень.

На президентських виборах 2014 року Геннадій Зубко був керівником житомирського обласного штабу Петра Порошенка, а на парламентських — відповідав за роботу регіональних штабів БПП.

До призначення в уряд у 2014 році він працював в адміністрації президента та відповідав за регіональну політику.

У 2010 році він представляв партію «Фронт змін» у Житомирській обласній раді.

В 2012 році під брендом партії «Батьківщина» він виграв мажоритарний округ у Житомирі й став членом парламенту.

Пан Зубко народився у Миколаєві в 1967 році, освіту здобув у Київському політехнічному інституті та має бізнес-інтереси в Житомирі.

Новачком в уряді Гройсмана став ще один представник президентської партії Тарас Кутовий, який очолив міністерство аграрної політики.

Пан Кутовий, як і його попередник на посаді Олексій Павленко, кілька років очолював одну з найбільших агрокомпаній України «Райз».

На виборах до Ради у 2012 році він виграв мажоритарний округ у Полтавській області під брендом «Удару», а в 2014 – під брендом БПП. У Раді він очолював профільний комітет з аграрної політики.

Перша освіта Тараса Кутового – академія СБУ, а економічну освіту він здобув в Київському економічному університеті.

Міністерство культури вдруге після Євромайдану очолив «голос протесту» Євген Нищук, який був ведучим на сцені Майдану.

Пан Нищук закінчив Київський театральний університет, працював актором театру та кіно, отримав звання заслуженого артиста.

Одразу після Євромайдану пан Нищук обійняв посаду міністра культури, проте після парламентських виборів її отримав В’ячеслав Кириленко.

Тоді разом з ним відомство залишила молода команда заступників, про яку позитивно відгукувалось експертне середовище.

У перерві між міністерською роботою Євген Нищук працював актором у київському Національному театрі імені Івана Франка.

За квотою президента він був членом кількох відбіркових комісій до Антикорупційного бюро.

Новачком в уряді стане і депутат від БПП Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка отримала посаду віце-прем’єра з питань європейської інтеграції.

У велику політику вона прийшла на виборах 2014 року, коли її взяли до списку президентського блоку.

До цього вона багато років працювала в низці громадських організацій, у яких курувала міжнародні політичні проекти.

У середині 2000-х років вона працювала позаштатним кореспондентом української служба ВВС у Тбілісі та Вашингтоні.

Пані Климпуш-Цинцадзе є донькою відомого українського політика та дипломата Ореста Климпуша та дружиною грузинського військового та дипломата Арчіла Цинцадзе, який зараз займається бізнесом в Києві.
Іванна Климпуш-Цинцадзе навчалась в київському університеті Драгоманова, а потім — міжнародних відносин. Також вона стажувалась на різних програмах Гарвардського університету та університету Монтани у США.

До останнього коаліціанти дебатували щодо посади міністра енергетики, яку отримав депутат від БПП Ігор Насалик.

Пан Насалик за свою політичну кар’єру змінив низку політичних партій та кілька разів був членом парламенту.

Також він майже вісім років працював мером міста Калуш Івано-Франківської області.

Інженерну освіту він отримав у Львові, а в 90-х та 2000-х роках займався бізнесом, переважно в енергетичні сфері.

Перед призначенням керівник фракції БПП Юрій Луценко розповів, що сумніви щодо цієї кандидатуру стосуються у минулому спільного бізнесу з Петром Димінським.

Ігор Насалик відомий своїм захопленням бодібілдингом.

Новостворене міністерство з питань АТО та окупованих територій очолив Вадим Черниш – до цього голова Державного агентства з питань відновлення Донбасу, до роботи якого у активістів було дуже багато зауважень.

Пан Черниш вчився спочатку в Олександрії Кіровоградської області, а потім в Національній юракадемії в Харкові.

Вадим Черниш багато років займався бізнесом, а за президентства Віктора Ющенка очолював Кіровоградську обласну держану адміністрацію.

До призначення в державне агентство він очолював «Центрально-українську торгову компанію».

У пресі багато експертів вказували на можливі близькі зв’язки пана Черниша з відомими українськими бізнесменами.

Вдруге головою міністерства інформаційної політики став близький соратник Петра Порошенка Юрій Стець.

Він давно обіцяв піти у відставку через рік роботи, проте передумав.

Юрій Стець закінчив Чернівецьке музичне училище. У 2009 році він отримав другу вищу освіту в Харківському політехнічному університеті за напрямком менеджер інформаційних систем.

В 2000-х роках Юрій Стець створив та керував «5 каналом» Петра Порошенка.

В 2007 році його вперше обрали до Верховної Ради за списком президентського блоку «НУНС», а в 2012 – від опозиційної «Батьківщини».

Навесні 2013 року Юрій Луценко та Петро Порошенко стали хрещеними батьками доньки Юрія Стеця

Вінницька команда Гройсмана

У новому уряді будуть працювати одразу двоє міністрів, які займали різні посади у міській владі Вінниці за мерства Володимира Гройсмана.

Андрій Рева зайняв посаду міністра соціальної політики, а до того десятки років працював заступником різних міських голів Вінниці, зокрема і Володимира Гройсмана, займаючись соціальною сферою міста.

Пан Рева ще при СРСР закінчив Ленінградське вище військово-політичне училище, а потім здобув освіту юриста.

Ще один колишній заступник Володимира Гройсмана на посаді мера Вінниці Володимир Кістіон став віце-прем’єром.

Після переходу на роботу пана Гройсмана в уряд у 2014 році пан Кістіон став його першим заступником, а до призначення він був першим заступником керівника апарату Верховної Ради.

Він навчався в одеському інженерно-будівельному інституті й десятки років працював у комунальному господарстві Вінниці.

Ще один соратник Володимира Гройсмана Олександр Саєнко став міністром Кабміну й буде керувати організаційними справами в уряді.

До призначення в уряд пан Саєнко керував секретаріатом голови Верховної Ради Володимира Гройсмана.

Щоправда прямого зв’язку з Вінницею у нього немає – він народився в Києві та закінчив податкову академію за напрямком правознавство.

Після закінчення освіти він працював на низці посад у Шевченківській районній адміністрації Києва, податковій службі, мінекономіки та київському управлінні державної служби.

На початку 2015 року Олександр Саєнко працював помічником Володимира Гройсмана, а потім став керівником його секретаріату.

Квота Яценюка

Команда колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка отримала в уряді одразу сім посад.

Портфелі зберегли міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та юстиції Павло Петренко, на чому особливо наполягав пан Яценюк.

Арсен Аваков – у минулому відомий харківський бізнесмен, який за президента Віктора Ющенка працював губернатором Харківської області.

У 2010 році пан Аваков на виборах міського голови Харкова ледь не переміг Геннадія Кернеса, після чого звинуватив останнього у фальсифікаціях.

Згодом пан Аваков покинув країну через низку кримінальних справ проти нього, а повернувся після парламентських виборів 2012 року, коли став членом парламенту від партії «Батьківщина».

Він був одним із активних учасників Євромайдану й одразу після втечі Віктора Януковича отримав посаду міністра внутрішніх справ.
Арсен Аваков також був одним з ініціаторів розгону «Харківської народної республіки» та курував створення Нацгвардії та добровольчих батальйонів під егідою МВС.

Попри критику у зволіканні реформи міліції, саме запуск патрульної служби та створення Національної поліції – це поки що єдина реформа останніх років, яку підтримує більшість населення.

За час роботи на посаді навколо Арсена Авакова виникали низка скандалів, зокрема щодо бізнесу його дружини та нібито отримання його сином замовлень від Національної гвардії. Жодне з них доведене не було.

Павло Петренко вважається близьким соратником Арсенія Яценюка за буковинською командою, адже, як і колишній прем’єр, народився та вчився у Чернівцях.

Павло Петренко на п’ять років молодший за Яценюка й разом вони не навчались, попри існування подібних чуток.

Пан Петренко має юридичну освіту Чернівецького університету, яку здобув 2001 року. Згодом він працював на різних посадах в Ощадбанку, а з 2010 року приєднався до команди Арсенія Яценюка у партії «Фронт змін».

2012 року за квотою Арсенія Яценюка Павло Петренко потрапив до списку «Батьківщини» й обрався до Верховної Ради. При формуванні першого уряду Арсенія Яценюка пан Петренко отримав пост міністра юстиції й займає його з того часу.

До активу Павла Петренка записують початок реформи системи надання адміністративних послуг, проте закидають недостатню роботу з відстоювання у міжнародних судах інтересів України у зв’язку з анексією Криму.

Важливий пост міністра інфраструктури отримав Володимир Омелян, який в уряді Арсенія Яценюка на посаді заступника міністра допомагав Андрію Пивоварському реформувати транспортну сферу.

Роботу команди пана Пивоварського, зокрема і його заступника пана Омеляна, експерти оцінювали як одну з найкращих в уряді.

36-літній Володимир Омелян здобув дві вищи освіти у Львові за напрямками економіка, фінанси, міжнародні відносини та підприємництво.

З 2001 року пан Омелян працював на різних посадах у міністерствах економіки, фінансів та закордонних справ.

З грудня 2014 року він працював заступником міністра інфраструктури.

Остап Семерак, який отримав посаду міністра екології та охорони навколишнього середовища, опинився у команді Арсенія Яценюка вже після Євромайдану.

Львів’янин Остап Семерак брав участь у студентських протестах на граніті у Києві у 1990 році.

Спочатку він отримав освіту на фізичному факультеті Львівського університету, а потім закінчив політологію «Києво-Могилянської академії».

Політичну кар’єру він почав у «Партії реформи і порядок», а після об’єднання цієї сили з «Батьківщиною» у 2007 році його обрали членом парламенту від БЮТ.

На виборах 2012 року він отримав непрохідне місце у списку «Батьківщини» на чолі з Арсенієм Яценюком, а тому відмовився балотуватись.

Тоді він залишався у команді Юлії Тимошенко і займався комунікацією її родини з американськими партнерами.

Після Євромайдану Остап Семерак отримав посаду міністра Кабінету міністрів в першому уряді Арсенія Яценюка й став членом його команди. На виборах ради 2014 року йому дали прохідне місце у списку «Народного фронту».

Лілія Гриневич замінила на посаді колишнього президента «Києво-Могилянської академії» Сергія Квіта.

Пані Гриневич народилась та навчалась у Львові на викладача біохіміка. Також вона проходила стажування щодо реформування освіти у кількох закордонних вузах.

До 2002 року Лілія Гриневич працювала у школах Львова, а потім переїхала викладати до Києва.

Під час проведення реформи вступної системи до вищих навчальних закладів Лілія Гриневич була першим директором Центру оцінювання якості освіти, який запустив систему ЗНО.

Кілька років вона очолювала управління освіти Київської державної адміністрації, а на виборах 2012 року пішла у політику – потрапила до списку партії «Батьківщина» за квотою «Фронту змін».

На виборах 2014 року Лілія Гриневич балотувалась від «Народного фронту» й очолила профільний комітет Ради.

Міністром молоді та спорту знову став Ігор Жданов, який у минулому уряді представляв «Батьківщину» й навіть обирався за її списком у Раді в 2014 році, проте змінив партійних кураторів.

Пан Жданов до походу в уряд був політологом та політтехнологом.

Він народився в 1967 році у Вінниці, а у 1992-му закінчив історичний факультет Київського університету Шевченка.

В 90-х роках працював в адміністрації президента Леоніда Кучми та апараті РНБО.

До 2005 року працював політичним експертом у центрі Разумкова. В 2004 році був аналітиком штабу Віктора Ющенка.

На парламентських виборах 2006 і 2007 років працював у штабах президентських блоків «Наша Україна» та НУНС.

В’ячеслав Кириленко зберіг посаду віце-прем’єр-міністра, проте в нього забрали міністерство культури, яке віддали Євгену Нищуку.

Пан Кириленко в 2005 році працював міністром соціальної політики в уряді Юлії Тимошенко та гуманітарним віце-прем’єром в уряді Юрія Єханурова в 2006 році.

На цій посаді тоді запам’ятався впровадженням українського дубляжу фільмів у кінотеатрах.

В 1990 році В’ячеслав Кириленко був учасником студентських протестів «Революція на граніті».

Пан Кириленко брав участь у багатьох політичних проектах, а в 2014 році долучився до «Народного фронту» Арсенія Яценюка.

Поделитесь с друзьями:

Оставить ответ