Дитина з бандурою біля палацу творчості
Ті триста кобзарів
У тридцять третім році…
Розстріляні під Харковом,
Ще голод бідував…
Холоне від уяви
Та коле в лівім боці…
Підступності безжальній
Межу хто б збудував?
Минуле огорнуло
Та болем відгукнулось
Зустріла бо з бандурою
Хлопчину із батьками.
Сльоза гарячим струменем
Од радощів майнула,
Слова у горлі подихом
Щасливим завертає.
Кров пам’ята кохання
До музики і співу.
Крізь лихоліття паростки
Таланту, хисту, мрій.
Живи, дитино ніжна,
Нехай твоїми силами
Співає мужність предків
Та щирість поколінь.
18/10/2015 р. Геране
