22 жовтня 2015 р. · Ти в шапці та поїв вже? Осінній перший дощПриспав жовтневу ніч.Спроквола мружить очіСвітанок. Теплу піч Чи комин із дровамиБажають босі ноги.Шкарпетки одягаюДухмяну каву довго Заварюю. Дивлюсь в вікно.Над чашкою паруєІ розчиняє сон.За склом тополі. Дує Холодний вітер. ЛистяЗелено-жовте сипле.Світліша обрій низький.Стежина вогка блисне. Повітря без морозуСмачне легке та чисте.Ти в шапці […]
Буває, як вода, людина:Холодна, крижана до сказу.Її торкнутись на хвилину –Пірнув і випірнув одразу. Вона чудова гартуванням.Мить на добу, не крихти більше.Тепло висмоктує останнє.Крізь неї себе бачиш ліпше. Є люди теплі, як помиї:В їх струменях комфортно, тихо.І мерзнеш тільки, як по спиніКраплини висихають лихо. Вони, що є, що їх нема.Ні радості, ні суму в слід.Без […]
Кохання в меніНародило ненависть.То гострі два лезаОдного меча. Природи одноїНеміряна крайність.Лютневої ночіНевсипуща свіча. Самотні та врозтічНевагомі, несправжні.Мов барви водоюРозмиті прозоро. І тільки тандемДвополярний, незламнийНад прірвою смертіТанцює невтомно. 25/02/2016 р. Геране
