Хтось рік планує наперед,
Годину хтось, а дехто – вічність.
Хтось дбає тільки про себе,
А хтось про клан, про пересічних.
Ми витрачаєм на фасад
Зусилля, час, шалені гроші,
І дорікаємо купцям,
Що поверхневі, гірше вошей.
Ми обкрадаємо свій дім,
В чужі пірнаючи кишені,
Паркани зайві та смішні,
А втеча світом – прокаженим.
Ми убиваємо себе,
Коли стріляємо у спини,
Катуємо своїх дітей,
Коли знущаємось з невинних.
Війни багаття через це
У людстві має чим горіти.
Одна особа є вінцем
Для дарувати й володіти.
13/11/2018 р. Геране
