Українське фолькфентезi

Напередодні Різдва дід колов кабана

Казки баби Гавришихи
Світлина від Казки баби Гавришихи.
Світлина від Казки баби Гавришихи.


Напередодні Різдва дід колов кабана.

І далі починалось ціле дійство….
Начинялись кров’янки, ковбаси. Топився смалець і заливався в глиняні глечики. Їм же заливались ковбаси на зберігання. Засолювався окорок, робився ковбик з голови.
Зі свинячих ратиць та півня варився холодець.
На кухні, в печі та на плиті смажилось, варилося, булькало, кипіло, шкварчало. Повітря в хаті просочувалось смачними запахами, паром, легким димом від шкварок.
Квашена капуста смажилась на салі із м’ясом і потім остаточно доходила в печі.
В чавуні тушкувалася розсипчаста картопелька із м’ясною вирізкою.
Діточки товклись на кухні в очікуванні особливих смаколиків – старанно обпечених соломою, вискоблених гострим ножем та обжарених до хрумкої скоринки поросячих вух та хвоста.
У печі в тісті нудився соковитий окіст.
Велика каструля парувала запашним узваром з копченими грушами, сушеними яблуками та абрикосами.
Випікались книші, пиріжки з картоплею та смаженою цибулею, рисом з яйцем, потрохом і солоденькі з маком та сиром.
Варився крутий кисіль.
Мочені яблука і кавуни, квашена капуста, огірки, помідори.
З оббитої пшениці, розтертого до молока маку, горіхів, родзинок і меду варилась кутя.

А діточки, затамувавши подих чекали коли почне сутеніти і господиня застелить рушником перший кошик щоб розносити Вечерю по родичах.
В кошик старанно вкладались кільце ковбаски, полумисок з тушкованою із м’ясом капустою, невеличка, глибока тарілка з кутею, книші та пиріжки. Все це накривалось святковим вишитим рушником. І радісна ватага розчинялась у зоряному сяйві Різдвяної ночі.
Рипів сніг під ногами, по селу перегукувались односельці, розносячи Вечерю, скаженіли собаки по подвір’ях, та з гори відсвітлював шлях усміхнений місяць.
З вікон бабиної хати струменіло жовте, тепле світло відбиваючись чарівним мерехтінням на пухкому свіжому снігу.
Дід чекав на дворі, загорнувшись у теплий кожух та випускаючи запашні струмені диму від улюбленої люльки.
В хату, в тумані з морозної пари ввалюється ватага сестер та братів. Дідусь ховаючи посмішку входить останнім, зачиняючи двері.
«Добрий вечір, святий вечір! Батько й мати прислали Вам вечерю!» вигукувала дітвора.
«Дякуємо», дружньо відповідали старі.
Баба викладала з кошика вечерю та заповнювала порожнечу яблуками, цукерками, горіхами, солодкими рум’яними пиріжками.
Дід діставав з кишені заздалегідь приготовані гроші і не кваплячись наділяв кожного однаково.
«Дякуємо!» дружньо відповідає дітвора та поспішає до рідної хати. Ще розносити вечерю Хресним батьку й матері, іншим родичам.
Метушилось село, метушився весь світ. Христос народжувався!
А в небесній височині розгорялась неймовірне сяйво першої різдвяної зірки
(Малюнки батька Andrew Konyukhow, нажаль, докладніше поки що не з’ясовано)
#КазкибабиГавришихи #Українськіказкимістикажахи #Різдвосвятвечір

Залишити відповідь